ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
Психологія та тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
    Іноземні мови
    Інформатика
    Міське будівництво й господарство
    Медицина
    Менеджмент
    Різне
    Соціальна педагогіка
    Страхування
    Теорія грошей
    Функціонально вартісний аналіз
    Хімія
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
Туризм, подорожі
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Ендометрит і периметрит  
Польза от употребления пива  
Мама, інструкція із застосування  
Детская одежда и обувь  
Сексуальний шантаж, чи варто?  
Як навчитися швидко готувати їжу  
«А дети играют с шарами, шары улыбаются им…». Кременчугский дом малютки празднует День защиты дитей  
Триденна дієта, що очищає,  
Омани про електричні чайники  
Дієта при гіпотиреозі  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
Arnold   Біль   колючі   міфи   Сима   МАЛОГО   херсон   Столбняк   полинь   организации   Річки   ВИРОБІВ   самому   прилягаючий   дарія  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
Контрольна робота з навчальної дисципліни: „Страхова справа” на тему: „СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ”
Контрольна робота з навчальної дисципліни: „Страхова справа” на тему: „СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ”
Змішане страхування життя застосовувалось і в умовах монополії державного страхування. Воно вважається таким тоді, коли в одному договорі встановлюється декілька видів страхової відповідальності на випадок настання стількох же страхових випадків.



   ЗМІШАНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ ТА СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ.
   
    Змішане страхування життя застосовувалось і в умовах монополії державного страхування. Воно вважається таким тоді, коли в одному договорі встановлюється декілька видів страхової відповідальності на випадок настання стількох же страхових випадків.
    Їх виділяється три:
    дожиття застрахованого до закінчення строку страхування;
    втрата страхувальником здоров'я від нещасного випадку;
    смерть застрахованого.
   Вже перелік страхових випадків показує, що за договором змішаного страхування страхувальниками є лише фізичні особи.
   
    Страхова організація при укладенні договорів цього виду страхування враховує такі обставини:
   • стан здоров'я страхувальника;
   • його вік;
   • громадянство.
   Звичайно, враховуються й інші фактори, зокрема умови праці, життєдіяльність, генетична спадковість тощо. Усе це в сукупності визначає рівень смертності страхувальників.
    На страхування беруться громадяни від 16 років і до того віку, який вважається середньою тривалістю життя. Хоч страхувальники мають бути громадянами України, однак договори можуть укладатися з громадянами й інших країн та особами без громадянства, якщо вони постійно проживають у нашій країні. Застрахуватись не можуть лише непрацюючі інваліди першої групи.
    За змішаним страхуванням життя застосовуються різні обсяги страхової відповідальності. Наприклад, при страхуванні на дожиття до закінчення строку страхування страховим випадком, за наслідками якого передбачається виплата страхової суми, вважається дожиття застрахованого до останнього дня дії договору. Іншими словами, страховий випадок має бути чинним на день дожиття, тобто бути оплаченим повністю місячними або одноразовими внесками. Страхувальник може одержати страхову суму на дожиття вже наступного дня після закінчення договору, причому незалежно від того, одержував чи не одержував він страхову суму за наслідками нещасного випадку, який відбувався. Це зумовлено тим, що страхові виплати за зазначеними страховими випадками формуються за рахунок різноманітних нетто-ставок як складових страхових тарифів. Після закінчення договору право страхувальника одержати страхову суму зберігається впродовж трьох років.
    Обсяг страхової відповідальності залежить також від втрати здоров'я страхувальника внаслідок нещасного випадку, який відбувся на протязі періоду дії договору і зумовив передбачувані наслідки, пов'язані з одержанням травматичних чи інших пошкоджень організму. В такому разі виплачується частина або повна страхова сума, що залежить від встановленого ступеня втрати здоров'я.
   Зазначимо: страхові виплати за страхуванням від нещасного випадку здійснюються незалежно від тих сум, які має одержати застрахований за державним соціальним страхуванням із пенсійного забезпечення.
    Страхова відповідальність у зв'язку з настанням смерті застрахованого в повному обсязі настає із сьомого місяця дії договору. Це зумовлено тим, що договори страхування укладаються без попереднього медичного огляду та без медичних протипоказань щодо певних осіб. Тому необхідні обмеження страхової відповідальності в початковий період страхування, коли ще не нагромаджено страхових внесків.
    За згодою сторін договори змішаного страхування укладаються на будь-яку суму. Вона залежить лише від матеріальних можливостей застрахованого, якому при більшій страховій сумі необхідно виплачувати більші обсяги страхових внесків.
    Як правило, договори укладаються строком на 3, 5, 10, 15 та 20 років, але за умови вибору застрахованим такого строку, щоб закінчення договору страхування не виходило за межі досягнення ним 80-річного віку.
    Тарифні ставки встановлюються з певної частини страхової суми і прямо пов'язуються з віком страхувальника на день укладення договору. У зворотній залежності величини тарифних ставок пов'язані із строком страхування. Для спрощення практики застосування тарифних ставок вік застрахованого визначається в повних роках, як різниця між роком укладення договору і роком його народження. Щоб обчислити розмір страхового внеску, необхідно величину тарифної ставки помножити на число сотень страхової суми. Можливе й укладення договорів, умови яких передбачають сплату страхового внеску одноразово наперед за весь строк. При звичайних умовах договорів страхувальники зобов'язані виплачувати страхові внески щомісяця. У випадку несплати чергового страхового внеску дія договору припиняється через три місяці після сплати попереднього внеску.
    Специфічною формою страхування на дожиття є страхування додаткової пенсії. Цей вид добровільного страхування сприяє підвищенню державних пенсій усім категоріям громадян після настання пенсійного віку. Тим страхувальникам, що досягли його, виплачується довічна додаткова пенсія.
    Страхувальниками в цьому виді страхування виступають всі категорії працюючих, у тому числі військовослужбовці, а також домогосподарки, якщо вони виховують двох і більше дітей у віці до 16 років. Застрахуватись можуть чоловіки від 25 до 65 років, жінки від 20 до 60 років. З огляду на те, що застрахувати можна лише майбутню додаткову пенсію, страхувальник в одній особі є й застрахованим. Стан їхнього здоров'я при цьому до уваги не береться.
    Певні особливості страхування характерні для страхування дітей, весільного страхування, страхування вихованців дитячих будинків та інтернатів, страхування на випадок смерті та втрати здоров'я, які в даній роботі не розглядаються.
    Принципи, викладені при розгляді змішаного страхування життя, зберігають чинність і в разі страхування від нещасних випадків. Йдеться, насамперед, про обмеження обсягу страхової відповідальності лише обумовленими наслідками страхового випадку, що викликав втрату здоров'я страхувальника в період дії договору. Саме таке обмеження сприяє встановленню доступних страхових тарифів навіть для людей з незначними доходами, суттєво доповнюючи можливості соціального страхування.
    Добровільне індивідуальне страхування від нещасних випадків є найбільш поширеним. Згідно з його умовами застрахувати можна лише самого себе. До числа страхувальників входять ті ж особи, що й при змішаному страхуванні життя. їх вікові межі майже аналогічні: від 16 років до середнього періоду тривалості життя, але з умовою, щоб договір страхування закінчувався через рік після верхньої межі. Стан здоров'я страхувальника в цьому виді страхування до уваги не береться, за винятком непрацюючих інвалідів першої групи.
    Обсяг страхової відповідальності встановлюється аналогічно до відповідної страхової відповідальності за змішаним страхуванням життя. Страхова сума виплачується тоді, коли стався нещасний випадок із застрахованим у період дії договору, що зумовив втрату ним здоров'я або смерть. У зв'язку із смертю страхова сума виплачується, якщо вона надійшла на протязі одного року з дня нещасного випадку.
    Аналогічно змішаному страхуванню за обумовлені наслідки від настання нещасного випадку виплачується стільки відсотків від страхової суми, на скільки відсотків страхувальник втратив своє здоров'я. Але за індивідуальним страхуванням від нещасних випадків усі виплати не можуть перевищувати величини однієї страхової суми, на яку укладено договір. Разом з тим, для збільшення страхової суми страхувальник має право укладати декілька договорів одночасно. За кожним з них страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не нижче певного мінімуму.
    За умовами індивідуального страхування від нещасних випадків передбачено можливість пропорційного зменшення страхової суми в разі, якщо страхувальник добровільно зробив менший внесок, ніж того вимагає ступінь ризику його професії. Водночас, враховуючи, що обсяг страхової суми є однією з найважливіших умов страхування, зміна її в період дії договору можлива лише за згодою сторін. У наведеній ситуації страхувальник має право тільки на перерахунок страхових внесків.
    Страхування від нещасних випадків використовує договори на строк у цілих роках від 1 до 5 років, але найбільш поширеним є однорічний період. З метою зацікавлення страхувальників в укладенні договорів на більш тривалий строк передбачено
   скидки при страхуванні:
    на 3 роки — 5 %;
    на 4 роки — 10 %;
    на 5 років — 15 % з нарахованої суми страхового внеску.
    В основу побудови тарифів покладено критерій виробничого ризику. Диференціація їх можлива і за територіальним ризиком. Крім індивідуального добровільного страхування від нещасних випадку, є ще й страхування від них робітників та службовців за рахунок підприємств, організацій, установ, в яких зайняті працівники з найбільш небезпечними умовами праці для застрахованих, а страхові внески виплачують підприємства, на яких застраховані працюють. Перелік працівників, що підлягають страхуванню за рахунок організацій, встановлює Міністерство фінансів України на основі подання відповідних міністерств і
   відомств.
    Специфічною формою обов'язкового страхування від нещасних випадків є страхування пасажирів. На відміну від обов'язкового майнового страхування, принцип автоматичності обов'язкового страхування пасажирів поширюється на час перебування їх в дорозі. Джерелом страхових виплат є страхові внески, включені в ціну проїзних документів. У разі, коли цих умов немає, постраждалий (наприклад, безбілетний пасажир) не має права на страхове відшкодування. Зазначимо, що обов'язкове страхування пасажирів повністю діє на повітряному транспорті, а також на інших видах транспорту далекого прямування.
    Для посилення соціального захисту військовослужбовців та військовозобов'язаних під час знаходження на зборах введено обов'язкове страхування їхнього здоров'я і життя. Страхувальниками тут виступають відповідні військові та інші відомства, що мають свої війська й контингенти військовослужбовців.
    Певні особливості є в медичному страхуванні на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини, в тому числі від хвороби та настання нещасного випадку. В нашій країні таке страхування є частиною державного обов'язкового соціального страхування, яке проводиться за рахунок коштів підприємств та організацій. Страховиками тут є страхові медичні організації, що мають ліцензії на право займатися медичним страхуванням. За обов'язковим медичним страхуванням страхувальниками, котрі виплачують страхові внески, є для непрацюючих громадян - органи влади областей та республіки Крим, а для працюючих - їхні підприємства, організації та установи.
    Страхові внески виплачуються: підприємствами всіх форм господарювання за рахунок своїх доходів (прибутку); закладами соціально-культурної сфери - за рахунок кошторисів асигнувань з відповідних бюджетів.
   Страхування від нещасних випадків.
   
    Особисте страхування включає в себе і таку важливу підгалузь страхування як страхування від нещасних випадків. Страхування від нещасних випадків на відміну від страхування життя, яке проводиться лише в добровільній формі, може проводитися як в добровільній, так і в обов'язковій формах. Воно відноситься до ризикових видів страхування, метою якого є страховий захист громадян на випадок втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку. На відміну від накопичувального довгострокового страхування життя страхування від нещасних випадків передбачає виплату страхової суми лише при настанні страхового випадку. Виплати можуть здійснюватись у повному розмірі або в межах певної частини.
    Важливе значення при розгляді страхування від нещасних випадків має визначення об'єкта страхування. У даному випадку об'єктом страхового захисту є майнові інтереси застрахованої особи, які пов'язані із тимчасовим чи постійним зниженням доходу або додатковими витратами через втрату працездатності, а також смертю застрахованого внаслідок нещасного випадку.
    Страхувальниками у страхуванні від нещасних випадків можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні громадяни, які уклали договори страхування. Договори за цим видом страхування можуть укладатися в колективній або в індивідуальній формах. При індивідуальній формі страхувальником виступає фізична особа, яка укладає договір відносно себе самої або іншої фізичної особи (наприклад, дитини). При колективній формі страхувальником виступає юридична особа (підприємство, установа, організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, які є застрахованими.
    Страховою подією є нещасний випадок, яким вважається: раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що може призвести до травматичного пошкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я застрахованої особи.
    Такою подією може бути: гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами, недоброякісними харчовими продуктами, ліками, поранення органів або їх вилучення внаслідок неправильних медичних дій та інші.
    Обсяг відповідальності страховика охоплює такі страхові випадки:
    тимчасову втрату застрахованою особою загальної
   працездатності (не менше ніж на сім днів);
    постійну втрату загальної працездатності (встановлення інвалідності);
    смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.
   
    Розмір страхової суми визначається за домовленістю сторін, в її межах проводиться виплата при настанні страхового випадку. Страховиком може бути встановлено обмеження щодо мінімального чи максимального її розміру. Страхова сума сплачується повністю або частково відповідно до ступеня втрати страхувальником здоров'я від нещасного випадку як прямого наслідку цього випадку, що стався у період страхування.
    Виплата страхових сум здійснюється у такому порядку:
   • у разі загибелі або смерті страхувальника (застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку спадкоємцю або вигодонабувачу - 100 % страхової суми;
   • у разі отримання страхувальником травми внаслідок нещасного випадку і встановлення інвалідності І групи - 100 % страхової суми; ІІ групи - 75 % страхової суми; ІІІ групи — 50 % страхової суми;
   • у разі тимчасової втрати працездатності - за кожну добу перебування на лікарняному 0,5 % страхової суми (у випадку стаціонарного лікування) або 0,25 % (у випадку амбулаторного лікування), але не більше 50 % страхової суми. Страхова компанія при настанні тимчасової втрати працездатності може здійснювати розрахунок страхових виплат за таблицею витрат залежно від ступеня складності наслідків нещасного випадку.
   
    Індивідуальне страхування проводиться переважно в добровільній формі, а серед колективних договорів страхування від нещасних випадків багато видів укладаються в обов'язковій формі, що визначено Законом України "Про страхування" (ст. 6, 7 та 18).
    Добровільне страхування від нещасних випадків сьогодні здійснюється на підставі правил, що враховують особливості як індивідуального страхування громадян, так і колективного страхування від нещасних випадків за рахунок коштів юридичних осіб.
   Добровільне страхування від нещасних випадків охоплює такі види:
   o індивідуальне: громадян, дітей, учнів;
   o колективне: спортсменів, каскадерів, туристів, інші.
    Для добровільного страхування від нещасних випадків притаманні такі особливості:
    обмеження терміну страхування (договори укладаються на термін як правило не більше одного року);
    обмеження віку страхувальників (не укладаються договори страхування переважно з особами віком понад 70 років);
    обмеження щодо стану здоров'я (зазвичай договір не укладається з хворими на важкі форми захворювання серцево-судинної системи, онкологічні захворювання, СНІД, з особами, які перебувають на обліку в наркологічних,
   психоневрологічних та інших диспансерах, а також: з інвалідами 1, 2 та 3 груп);
    обмеження обсягу страхової відповідальності, зумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися у період дії договору (зазвичай не вважаються страховим випадком травми або ушкодження, які сталися: внаслідок навмисних або неправомірних дій самого страхувальника; у стані
   алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння; через вчинення спадкоємцем або вигодонабувачем навмисного злочину, що призвів до загибелі або смерті страхувальника; через самогубство або його спроби за винятком випадків, коли страхувальник був доведений до такого стану протиправними діями третіх осіб);
    пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування;
    визначений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку, Так, для одержання страхової суми у зв'язку зі страховим випадком страхувальником подаються такі основні документи: заява встановленої форми; страхове свідоцтво(договір чи поліс); свідоцтво (або копія) про смерть застрахованого у разі смерті застрахованого; документи з лікувальних закладів (лікарняний листок, довідка про непрацездатність та інші); акт про нещасний випадок або інші документи компетентних органів, що підтверджують факт нещасного випадку; документи, що посвідчують особу; свідоцтво про право на спадщину для спадкоємців.
   
    Загальний порядок укладання договору страхування від нещасних випадків визначений ст. 18 Закону України "Про страхування" (2001 р.), однак має свої особливості, які стосуються такого:
    факт укладення договору страхування посвідчується страховим свідоцтвом, договором страхування або страховим полісом;
    якщо страхувальник - юридична особа, то договір страхування укладається у двох екземплярах, які зберігаються у кожної сторони. До кожного договору додасться список осіб, які приймаються на страхування із зазначенням розміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівника та печаткою. За згодою страховика та страхувальника кожному застрахованому видається страховий поліс;
    якщо страхувальник — фізична особа, то на підставі заяви про страхування після сплати страхового платежу страхувальникові видасться страховий поліс, копія якого зберігається у страховика.
    при укладанні договору про страхування третіх осіб (крім дітей до 16 років) необхідна письмова згода застрахованої особи;
    термін дії договору встановлюється за згодою сторін від одного до 12 місяців, якщо інше не передбачено договором страхування.
   
    Добровільне страхування дітей від нещасних випадків передбачає страхування дітей віком від одного до 16 років. Договори страхування укладаються терміном на один рік з батьками, родичами або опікунами дитини, котрі виступають страхувальниками. Страхові випадки є аналогічними індивідуальному страхуванню громадян. Страхова сума визначається в договорі за згодою сторін і може обмежуватись розміром неоподаткованих мінімумів доходів громадян або мінімальних заробітних плат. Розмір тарифної ставки узгоджується з віком дитини. Передбачена знижка розміру страхового тарифу залежно від кількості застрахованих дітей. Розмір виплати страхової суми залежить від наслідків нещасного випадку.
    Застрахованими особами при страхуванні учнів від нещасних випадків є учні, які навчаються в денних загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях, коледжах, технікумах, училищах та інших закладах освіти даного рівня акредитації. Договори укладаються з родичами, батьками або опікунами на період навчання. Страхові випадки і страхові суми аналогічні страхуванню дітей. Сьогодні страхові компанії пропонують зручні форми страхування учнів шляхом придбання учнівських щоденників, які одночасно виконують функцію страхового полісу.
    Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства. До прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. обов'язкове особисте страхування залежно від джерела сплати страхових платежів поділялось на дві групи:
    державне обов'язкове особисте страхування, за яким страхові внески сплачувались за рахунок коштів державного бюджету і в разі неплатоспроможності страховика держава гарантувала виконання зобов'язань перед страхувальниками(застрахованими);
    обов'язкове особисте страхування, за яким держава не відповідала за зобов'язаннями страховика, а лише у формі закону зобов'язувала юридичних і фізичних осіб створювати страховий захист.
   
    З прийняттям нової редакції Закону України "Про страхування" (від 4 жовтня 2001 р.) види державного обов'язкового особистого страхування окремих категорій осіб, передбачених ст.6 попередньої редакції закону сьогодні відмінені. Для цих категорій осіб п. 10 розділу 5-го нової редакції Закону про страхування передбачено прийняття окремого закону, що передбачає заміну обов'язкового державного страхування на безпосереднє здійснення потерпілим компенсаційної виплати з Державного бюджету за місцем роботи потерпілого. Тому у статті 7 Закону "Про страхування" передбачені лише обов'язкові види особистого страхування, основними з яких є: особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (п.2 ст.7); особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) (п.3 ст.7); страхування спортсменів вищих категорій (п.4 ст.7); страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини (п.5 ст.7); особисте страхування від нещасних випадків на транспорті (п.6 ст.7) а також види, передбачені пунктами 13,19 та 21 статті 7 згаданого Закону.
    Для здійснення обов'язкових видів особистого страхування Кабінетом Міністрів України та законодавчими актами визначається перелік об'єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права й обов'язки учасників страхування, страхові організації, які здійснюють обов'язкове страхування.
    Одним із поширених видів обов'язкового особистого страхування є обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, яке здійснюється відповідно до Положення " Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті", що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959.
    Страхуванню підлягають:
    пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту (крім внутрішнього міського) під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;
    працівники транспортних підприємств, незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, а саме: водії відповідних транспортних засобів, машиністи, електромонтери поїздів, кондуктори, механіки та інший обслуговуючий персонал.
   
    Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в той чи інший вид транспорту до моменту завершення поїздки, а водії - тільки на час обслуговування поїздки.
    Страховими випадками за цим видом страхування вважаються:
   • загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті;
   • одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності;
   • тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.
   
    При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту вони самі виступають страхувальниками і сплачують страховий платіж при оплаті проїзного квитка, у вартість якого він включений. Такий платіж утримується з пасажира транспортною організацією, яка має агентську угоду із страховиком, у розмірі до 2 % вартості проїзду на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області та АР Крим, та до 5 % вартості проїзду на маршрутах приміського сполучення.
    При страхуванні водіїв та іншого обслуговуючого персоналу страхувальниками виступають транспортні організації, які є власниками або експлуатують транспорті засоби і уклали договори страхування з страховиками, які отримали ліцензію на здійснення такого страхування. Страховий платіж з обов'язкового особистого страхування водіїв визначається у розмірі до 1 % страхової суми за кожного застрахованого.
    Відповідно до чинного законодавства максимальна страхова сума за даним видом страхування встановлена в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Страхова сума виплачується залежно від страхового випадку у таких розмірах:
    - у випадку загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім'ї загиблого або його спадкоємцям - 100 % страхової суми;
    - у разі одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності: /групи -90% страхової суми; II групи - 75 % страхової суми; ПІ групи - 50 % страхової суми;
    - у разі тимчасової втрати застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті за кожну добу - 0,25 % страхової суми, але не більше 50 % страхової суми.
   
    При настанні страхового випадку транспортна організація зобов'язана скласти акт про нещасний випадок та видати довідку потерпілому у передбачених випадках.
    Виплата страхової суми здійснюється страховиком на підставі заяви застрахованого (його сім'ї або спадкоємця) про її виплату та інших документів, передбачених умовами даного виду страхування.
   
   
   ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
   
   
   1. Гвозденко А. А. Основы страхования: Учебник.- М.: Финансы и статистика, 1998.- 304 с.
   
   2. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник.- К.1998.- 363 с.
   
   3. Осадець С.С. Страхування.- Київ: КНЕУ, 1998.- 528 с.
   

Автор: ualin | Відгуки: 0 | Перегляди: 4993 | 23/01/2011 Реферати, курсові, лабораторні, методички - Страхування

Ссылка на статью:


Комментарий

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус