ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
Психологія та тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
Туризм, подорожі
    Імміграція
    Види туризму
    Готелі
    Дайвінг
    Дозвілля
    Китай
    Країни й міста
    Подорожі
    Працевлаштування за кордоном
    Різне про туризм
    Рекомендації подорожуючим
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Ниагарский водопад  
Фирменное продвижение сайтов  
Дієта при сечокам’яній хворобі  
Гурзуф  
ТО та ремонт тракторів Т-150К, ХТЗ-170, ХТА-220 та ін.  
Секрети правильного поливу кімнатних рослин  
Щодо програми освоєння західних районів КНР і можливої участі в ній українських підприємств  
Довгий сон небезпечний для жінок  
Лікування виразки шлунку й дванадцятипалої кишки в санаторіях Єсентуків  
Удаляньчи: місто-курорт Китаю  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
chandi   Free   Chicco   кофт?   Яндекс   nokian   краси   active   поручение   стиль   google   грипп   Web-   призначення   1756  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
Одержання статусу біженця
Одержання статусу біженця
Про біженство говорять багато й давно, у ньому переплелися правда й вимисел. Давайте спробуємо розібратися й зрозуміти, що ж представляє із себе біженство, які підстави й процедура одержання цього статусу. У цій статті я виклав своє бачення одержання статусу біженця. Хоча намагатися пояснити просто для розуміння серйозний юридичний процес, над яким працюють найсильніші фахівці в області міжнародного права виявилося нелегко...



   
   За час роботи в області еміграції мене не залишає думка, що одержання статусу біженця не є в повному сенсі еміграційною програмою, тому що багато що залежить не тільки від заявника й членів його родини, але й від імміграційного законодавства відповідної держави, імміграційного чиновника, вірніше чиновників, що проводять інтерв'ю. Багато що залежить від ситуації, що спонукала людини кинути все й виїхати із країни, у якій вона не може одержати захист для себе й членів своєї родини від сваволі.
   
   Нормативна база одержання статусу біженця
   
   Якими нормативними актами регулюється процедура одержання статусу біженця? Це питання виникло під час і відразу після закінчення Першої Світової війни, коли величезні маси людей у пошуках захисту себе й своїх близьких змушені були шукати притулку в інших державах, менш постраждалих від бойових дій.
   Але юридичне осмислення й початок процесу створення правової бази почався вже після Другої Світової війни. Основною юридичною( нормативною) базою одержання статусу біженця є міжнародні правові документи - Женевська Конвенція " Про статус біженців" ( 1951 р.), Протокол 1967 року, Нью-йоркський протокол до неї ( 1975 р.), Втомившись УВКБ ООН регламентуючі поняття «біженець» і визначальні умови надання притулку.
   
   Позначимо основні постулати Женевської Конвенції:
   Біженцем вважається людина, яка в силу обґрунтованих причин став жертвою переслідування за ознакою раси, віросповідання, громадянства, приналежності до певної соціальної групи, політичних переконань і перебуває поза державою своєї приналежності або походження й не може або не прагне скористатися цим захистом внаслідок цілком обґрунтованих побоювань свому життю й здоров'ю.
   
   Конвенціальними є винятково такі причини переслідування:
   • Раса
   • Національність
   • Релігія
   • Політичні погляди
   • Приналежність до певних соціальних груп
   
   ВАЖЛИВО!
   Причини кримінального, економічного характеру не є підставою для одержання статусу біженця.
   
   Деякі країни мають і свої законодавчі акти про біженців, але вони тільки логічно доповнюють міжнародні документи, що є обов'язковими до застосування всіма державами, що їх підписали.Крім зазначених вище нормативних актів, що є основними, УВКБ (Керуванням Верховного комісаріату зі справ біженців) ООН, Ради Європи, СНД і т.д. прийняте більше сотні нормативних документів регулюючих дані питання.
   Я не згадую про внутрішні нормативні акти у кожній з держав, що приєдналися до Женевської конвенції або інших нормативних актах міжнародного співтовариства, що регулюють одержання статусу біженця акти, що й ратифікували ці, повністю або окремі їхні положення.
   
   Хто може стати біженцем?
    Варто відзначити, що в ряді демократичних країн історія життя багатьох людей може служити достатньою підставою для надання статусу біженця з подальшим одержанням громадянства. Це пов'язане з тим, що ми, що звикли жити в досить суворій, стосовно прав людини, дійсності ( з погляду норм громадянського суспільства) про цей навіть не здогадуємося або мало замислюємося.
   
   • Щоб людина вважалася біженцем потрібно, щоб вона зазнавав утиску й загрози життю й здоров'ю через свою расу, віросповідання, громадянство, приналежність до певної соціальної групи, політичних переконань. Не може вважатися біженцем той, хто зробив протиправне діяння, пов'язане з коштами й у відношенні кого здійснюються заходи правового захисту інтересів держави. Також не може вважатися біженцем особа, яка бажає поліпшити своє фінансове становище за рахунок одержання статусу.
   
   • Відносно людини повинні здійснюватися активні дії, пов'язані з його переслідуванням. Це може здійснюватися не тільки стосовно самій людини, але й стосовно його родини, як близьких, так і далеких.
   
   • Переслідування людини здійснюють не звичайні одинаки, а особи, наділені владними повноваженнями державні органі, що представляють владу, або досить велика кількість людей. Усе це спонукує людей стати біженцями.
   
   • Людина не може або не прагне жити у своїй країні внаслідок остраху за своє життя й здоров'я. Це виражається в тому, що людина, незважаючи на всі спроби одержати захист із боку держави своєї національної або цивільної приналежності, не одержала його. Усе це повинне бути доведене документально, тобто повинні бути факти, що підтверджують слова людини, а не просто історія.
   
   ВАЖЛИВО!
   
   Заявник одержить 100% відмову, якщо їм будуть порушені умови порядку в'їзду в країну або підстави, що спонукали людину стать біженцем, виявляться недостатньо переконливими.
   
   Наскільки реально одержати статус біженця?
   
    Представникам Асоціації імміграційних адвокатів регулярно доводиться зустрічатися з тими, що багато пишуть на форумах, що статус біженця одержати неможливо.
   Так, можна багато міркувати на цю тему. Найчастіше люди використовують історії, описані в «Практичному довіднику по імміграції», випущеному в чотирьох томах. Або просто знаходять документи й використовують їх для одержання статусу біженця в державі, що їх цікавить.
   Це не може не викликати подиву, тому що будь-яке законодавство нестабільно. Воно розвивається динамічно. Динаміці піддається й інститут біженства. Із часу виходу останнього четвертого тому довідника, пройшло більше 5 років.
   
   За цей час багато чого змінилося як у світі, так у державах колишнього СРСР. Можна згадати, як журналісти, громадяни РФ одержували статус біженця в Україні. Як чеченці, громадяни РФ одержували статус біженця у Великобританії, Іспанії.
   Як громадяни України одержували статус біженця в Норвегії й Швеції. Перераховувати можна багато й довго. Говорити про те, що статус біженця одержати неможливо - значить ставити під сумнів наявність нормативних документів, що регулюють одержання статусу біженця й усіх тих людей, хто одержав цей статус. Останній з наших клієнтів одержав статус у Великобританії в червні 2009 року.
   
   Говорити про те, що одержання статусу біженця - досить проста процедура, значить відмітати статистику не тільки осіб, що подають на статус, але, що й одержали його. А статистика -річ уперта. Вона говорить, що не більш 2-3 % від загального числа заявників одержують статус біженця. Чому ж це відбувається? Одержання статусу біженця залежить від багатьох складових. Треба пам'ятати, що будь-яка еміграція - це, у першу чергу, юридичний процес. Тому тут дріб'язків не буває.
   
   Що потрібно врахувати кандидатові на одержання статусу біженця?
   Як писалося вище, потрібно враховувати всі фактори, що впливають на одержання статусу біженця. Це й історія переслідуванні, і документи, що підтверджують факти переслідування, і документи, що підтверджують факти звернень в різні правоохоронні й державні органі, і ще багато доказів.
   Особливо потрібно звернути увагу на запитання в'їзду в державу. Потрібно щоб людина легально потрапила в державу. Нелегальний в'їзд теоретично можливий, однак, через жорсткість пропускного контролю, зробити це на практиці складно.
   
   Та й на інтерв'ю прийдеться озвучувати багато деталей, що сильно впливають на постановку на процес. Одна з немаловажних деталей, на яку потрібно звернути увагу - подаватися прийдеться в першій демократичній державі, що лежить на шляху біженців. Т.е. якщо ціль - Франція або Іспанія, а біженці з Таджикистану, то добиратися прийдеться на літаку, а не на поїзді або автобусі.
   Крім того, подаватися прийдеться в аеропорті, але не в транзитній зоні, тому що тоді відправлять далі « по етапу». Транзитна зона не вважається територією держави. Природно, людина може податися й у місті, якщо перерва в часі між рейсами (пересадження з один літаку на іншій) більш 8 годин і для нього заброньований готель.
   
   Інтерв'ю з кандидатом на одержання статусу біженця
   Процедура проходження інтерв'ю в кожній державі відрізняється по строках і по змісту. Однак, якщо розглядати в цілому, то вона стандартна. Після заяви на притулок заявник і члени його родини одержують відповідні анкети, які вони повинні заповнити. Після цього в них знімають відбитки пальців.
   Звичайно після цього заявник і члени його родини проходять медкомісію. Протягом усього строку розгляду заяви, кандидати на одержання статусу біженця проживають у готелі. Звичайно цей строк не перевищує 1 місяця.
   
   На інтерв'ю присутні сам заявник, перекладач, офіцери імміграційної служби, адвокат. Саме інтерв'ю може займати від декількох годин до декількох днів. Під час інтерв'ю в обов'язковому порядку ведеться протокол, який по закінченню віддається заявникові.
   Подружжя може брати участь в інтерв'ю свого чоловіка, але не має право підказувати, коментувати й давати показання. Потрібно пам'ятати, що саме інтерв'ю проводиться для того, щоб переконатися, що сам заявник і члени його родини зазнали переслідувань, що погроза їх життю й здоров'ю була реальна, а не уявна. І що все це спонукало заявника й членів його родини стати біженцями.
   
   Суть інтерв'ю полягає в озвучуванні історії переслідування й відповідей на запитання по ній. Після інтерв'ю ухвалюється рішення або позитивне (заявникові разом зі членами родини надають статус біженця), або негативне. У випадку відмови в заявника є право на оскарження рішення в суді. Не варто думати, що адвокат буде допомагати заявникові або підказувати.
   
   Його діяльність зводиться винятково до того, щоб у самому процесі не було допущено ніяких порушень, щоб був наданий перекладач, щоб були надані відповідні бланки й формуляри, щоб на заявника й членів його родини не виявлялося психологічного тиску. Хоча практично завжди тиск на заявника й членів його родини є.
   Після того, як у справі буде ухвалене рішення про постановку на процес, заявникові й членам його родини видають інформацію про можливе поселення. Це можуть бути як соціальні квартири, так і кімната на 4-6 людей у таборі для біженців. У цей ж час видаються талони на харчування, або невелика сума кишенькових грошей, що дозволяє придбати продукти.
   Треба пам'ятати, що виділювана біженцям сума не велика. Звичайно їх вистачає тільки на саме необхідне, тобто їхній розмір становить прожитковий мінімум, установлений у державі.
   
   На яку допомогу від держави може розраховувати біженець?
   
   Крім грошового посібника, заявник на притулок і біженець одержують цілий блок соціальних благ. Нижче приведемо їхній характерний перелік для більшості країн, що підписали Конвенцію 1951 року.
   
   Грошові й соціальні посібники для біженців:
   • безкоштовне медичне обслуговування ( за винятком дорогих стоматологічних і косметичних операцій);
   • можливість безкоштовного вивчення мови;
   • можливість відвідування безкоштовних курсів підвищення кваліфікації або профорієнтації (одержання нової професії);
   • можливість безкоштовного або дотаційного навчання школярів і студентів;
   • широкий спектр різних цільових виплат: на одяг до зміни сезону, на меблі, на дитячі речі й приналежності, на побутову техніку й ін. У ряді країн надається муніципальне житло, а також є додаткові програми й пільги, наприклад для родин з дітьми й ін.
   
   Чи мають біженці право на роботу?
   
   Під час «знаходження на процесі» заявникові й членам його родини, як правило, не дозволяється працювати. Вони мають право відвідувати мовні курси, музеї. Заявника можуть залучати до певних суспільних робіт на території держави.
   
   При одержанні статусу біженця заявник може одержати як термінове (обмежене по строку) так і безстроковий дозвіл на перебування. Термінове видається на певний строк і не перевищує 5 років. Після цього влади переглядають справу й з'ясовують, чи присутні підстави, що спонукали людину і його родину покинути свою батьківщину чи ні. Якщо присутні, то дозвіл продовжують. Якщо ні, то пропонують виїхати на батьківщину.
   У заявника все-таки є право оскаржити рішення в суді й довести, що на батьківщині його чекають загроза життю й здоров'ю. У деяких державах статус біженця, заміняє одержання дозволу на перебування або дозвол на роботу. Необхідно пам'ятати, що з кожним роком імміграційне законодавство посилюється.
   
   На сьогоднішній день у країнах Євросоюзу не так багато імміграційних програм, по яких можна реально виїхати й легально перебувати в країні. У минулому ситуація була така, що забезпечення надавалося практично всім аж до винесення рішення в справі заявника про притулок.
   
   Це прямо стосується громадян України, Росії, Білорусії й інших республік колишнього СРСР, які «купившись» на заклики про соціальні блага для біженців, платять гроші тільки за «гарантований в'їзд»: мол, головне в'їхати й "почати процес"… И при цьому мова зовсім не йде про консультацію по законодавству, шансах на успіх або юридичному супроводі процесу.
   
   ВАЖЛИВО!
   Притулок (і на його підставі ПМЖ) одержують тільки тих, хто його реально заслуговує.
   
   Чи можна допомогти тому, хто одержав відмову й повернувся додому?
   Якщо людина одержала відмову й документи із проханням покинути державу, допомогти йому іммігрувати надалі дуже складно.
   Але щоб відповісти ствердно, по-перше, знову вертаємося до того, а був чи в заявника споконвічно шанс на успіх?
   По-друге, які нові обставини або докази можна представити, щоб його справа була переглянута? У яку країну подати цю нову заяву вже не має практичного значення: із уведенням у дію системи "ЕВРОДАК" ( по відбору відбитків пальців у всіх заявників на притулок) у будь-якій країні стане відомо про "першу спробу" і справа буде переслана.
   Вибір країни для такого заявника залежить від адвоката, який визначить, у якій країні є шанси на успішний перегляд справи.
   
   Із чого слід починати?
   
    Із чого слід починати тому, хто задумався про одержання статусу біженця за рубежем?
   По-перше, із з'ясування причин, які є підставою для надання статусу біженця.
   По-друге, з ознайомлення з будь-якою інформацією із цього питання: на консультаціях з адвокатом, з газет, зі спеціалізованої літератури.
   По-третє, обов'язково проконсультуватися з юристом або адвокатом, щоб оцінити свої шанси. Необхідно пам'ятати, що одержання статусу біженця - скрупульозний юридичний процес, що вимагає правової, інформаційної й психологічної підготовки.
   Легалізація в країні шляхом одержання цього статусу - наука, що полягає з безлічі нюансів, незнання або нерозуміння яких може звести весь процес до нуля, тобто до виселення або депортації. Тому обов'язково запитайте кожного свого консультанта: які послуги він може виявити вам з метою вашого виїзду за рубіж?
   
   P.S.: За кордоном юридичним супроводом справ біженців займаються відомі правові фахівці. В Україні, Росії й країнах СНД ця ніша практично не зайнята через погане знання загальних міжнародних правових норм і окремого імміграційного законодавства західних країн, найбільш лояльних до заявників на притулок. Чималу роль грає й відсутність достовірної інформації, і мінливі уяви про суть правильного юридичного супроводу й лобіюванні інтересів заявника на притулок. Можна по-різному ставитися до інформації про процес одержання статусу біженця, але зовсім очевидно одне: кожна людина має невід'ємні права на одержання інформації про свої права й на широке користування цими правами й свободами.
   

Автор: ualin | Відгуки: 0 | Перегляди: 7244 | 09/01/2011 Туризм, подорожі - Імміграція

Ссылка на статью:


Комментарий

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус