Кімоно — національний одяг Японії для жінок і чоловіків. Споконвічно, під кімоно позначався будь-який одяг, але згодом цей термін стали застосовувати як синонім вафуку — японського одягу. Для японців кімоно не тільки гарний одяг, воно являє собою спосіб життя, частину культури. Носіння кімоно — це ціле мистецтво, що говорить про красу, любов, увічливість і гармонію.
Кімоно нагадує собою Т–образний халат, довжина якого може варіюватися. Навколо талії одяг підтримується широким поясом, називаним обі. Замість ґудзиків використовуються ремінці й мотузки. Рукава широкі й при розпростертих руках подібні крилам. Одяг сам по собі вузький й довгий; він досягає щиколоток і не має розрізу. Не дивно, що, коли дівчини носять кімоно, вони роблять витончені маленькі кроки. У цілому вбрання зручне й не сковує рухів людини.
Існує близько десятка різновидів кімоно. Вибір того або іншого кімоно залежить від положення в суспільстві, віку, формальності заходу, пори року.
Саме офіційне кімоно для заміжніх жінок називається куротомесоде (kurotomesode). Воно має чорний колір і малюнок нижче талії (часто на рукавах, грудях і спині є сімейні герби — камон). Звичайно матері на весілля своїх дітей одягають саме такий вид кімоно.
Менш офіційне кімоно для заміжніх жінок називається — іротомесоде (irotomesode). Воно також має малюнок нижче талії, однокольорове. На ньому може бути три або п'ять камон. Його звичайно одягає родичка молодих на весіллях.
Фурисоде (furisode — у перекладі « рукава, що розвіваються, ») є самим офіційним кімоно для незаміжніх жінок. Звичайно надівається в день повноліття (Seijin shiki), його носять подруги нареченої на весіллі. Відмінною рисою є наявність рукавів довжиною до одного метра, кімоно має малюнок по всій довжині.
Хомонги (homongi — переводиться як «одяг для візитів») можна носити як заміжнім, так і незаміжнім жінкам. Відрізняється тим, що малюнки розташовуються на руках, швах і плечах. Звичайно хомонги одягають на різні офіційні заходи, торжества. Хомонги займає більш високе положення, чим його близький родич цукесаге.
Цукесаге (tsukesage) — саме універсальне кімоно для заміжніх і тих, кому ще має бути зробити цей важливий крок. У ньому малюнок покриває область нижче талії, орнаменти більш скромні, чим в хомонги.
Комон (komon — переводиться як «прекрасний візерунок») — може носитися як молодими, так і жінками у віці в якості повсякденного одягу. Його відрізняє наявність дрібного малюнка по всій тканині.
Іромудзи (iromuji) одягають до чайної церемонії. Воно однокольорове й не містить яких-небудь малюнків. Одягають його тільки незаміжні дівчата.
Мофуку одягається тільки на похорон, має чорний колір без надмірностей.
Найвідоміший різновид кімоно — юката (yukata), як правило, виготовляється з бавовни, часто носиться в повсякденнім житті. Традиційно є літнім видом кімоно, його часто можна зустріти в японських готелях у якості одягу після купання.
Кожне кімоно завжди супроводжує деяка кількість аксесуарів. Традиційним аксесуаром до кімоно є обі — широкий і м'який пояс, який кілька разів обертається навколо тіла й зав'язується позаду складним бантом. Попереду бант зав'язують винятково представниці однієї із самих найдавніших професій — дзеро. Безумовно, до кімоно підійде тільки традиційне взуття (про сучасне взуття й мови не може бути) — гета або дзори. І, як правило, під одне верхнє й найбільше багато прикрашене кімоно надягають ще трохи нижніх кімоно.
Колір і орнамент кімоно за традицією визначається згідно з віком жінки, що носить його. Яскраві кольори, оригінальний орнамент і широкі довгі рукава доречні для юних дівчат. Жінки у віці від двадцяти до сорока років звичайно носять кімоно в ніжних пастельних тонах зі скромними візерунками. Для більш літніх заміжніх жінок пристойним вважається чорне кімоно з обі в контрастному кольорі й зі строкатим орнаментом на спідниці.
Малюнок кімоно часто визначає, у яку пору року його потрібно носити. Так, кімоно, оздоблене метеликами або квітами вишні, може носитися навесні або влітку. «Осіннім» вважається кімоно, на якім зображені листів японського клена, «зимовим» — кімоно з візерунками бамбука, сосни й квітів зливи.
Хоча сьогодні не носять кімоно щодня, але існує цілий ряд випадків, коли його наявність обов'язкова. Один з таких випадків — 15 січня, відомий як Сайен але Хи або день Повноліття для тих, хто протягом року досягає двадцятилітнього віку. Закінчення школи й Шогацу, Новий рік — привід одягти кімоно. Доречно кімоно й на офіційних заходах, як весілля й похорон. Існує ряд випадків, коли чоловіки носять кімоно з верхнім одягом довжиною в три чверті, називаної хаори. Чоловіче кімоно темного кольору, що звичайно не кидається в очі, сірого, синього або коричневого. До хаори в якості святкового одягу носять широку спідницю, хакама.
Діти одержують кімоно на свято Шичи-Го-Сан ( сім-п'ять-три). У цей день хлопчиків і дівчинок семи, п'яти й трьох років, одягають у їхні перші кімоно. Домінуючий колір — червоний, але тло може бути блакитним або ліловим з типовими японськими візерунками квітів, птахів, складених віял або барабанів.
