ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
Психологія та тренінги
    Жінка та робота
    Жіноча та чоловіча психологія
    Коучинг
    Освіта
    Психологія особистості
    Тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
Туризм, подорожі
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Модна чоловіча білизна сексуальна джентльмен  
Кава по-ірландськи – історія одного випадкового винаходу  
Нові правила розгляду кредитних спорів.  
Лікування виразки шлунку й дванадцятипалої кишки в санаторіях Єсентуків  
Дитяче харчування безпечний раціон для самих маленьких  
Синдром Жильбера  
Захватывающий вымышленный мир добра и зла - игровой сервер аллодов  
Психологія сексуальних позицій  
Пішохідні туристичні маршрути в південному пригороді Тайбея  
Симпатичная четверка кукол-модниц Братс - любимые персонажи многих девочек  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
пользование   вино   самому   Chicco   конфликтов   паркет   спирту   такі   фінанси   залоза   літнє   контакти   Окна   державної   Контакт  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
Володимир Путін: міф чи реальність?
Володимир Путін: міф чи реальність?
Хто ж такий Путін? Погляди розмежовуються. Одні вважають його генієм, великим стратегом, який робить все можливе для величі Росії, російського православ’я. Це в основному росіяни. Інші, яких більшість, вважає його деспотом, а дехто, серед яких і лідери великих країн світу, – психічно хворою людиною, якою керують таємні і непізнані фрейдівські комплекси.


    У засобах масової інформації, в приватних бесідах політологами, політтехнологами, державними діячами, психологами, психоаналітиками, психіатрами і просто пересічними громадянами, зараз активно обговорюється особа Володимира Путіна. Цікаво: яким шляхом ця людина йшла до влади, що керувало і керує нею і його діями зараз, якою людиною він увійде в історію світу поряд з Гітлером і Сталіним, як деспот, чи як геніальний стратег, для чого йому потрібна така влада? і т. д..
    Погляди розмежовуються. Одні вважають його генієм, великим стратегом, який робить все можливе для величі Росії, російського православ’я. Це в основному росіяни. Інші, яких більшість, вважає його деспотом, а дехто, серед яких і лідери великих країн світу, – психічно хворою людиною, якою керують таємні і непізнані фрейдівські комплекси.
    То хто ж такий Путін? Яка істинна душа самодержавця?
   Спецслужби багатьох країн світу уже давно створили його психологічний портрет (кродайлінг), щоб спрогнозувати його дії в майбутньому і пояснити в минулому. Але ця інформація глибоко засекречена і стане відомою читачеві зовсім нескоро.
   Як би висловились про істинну душу Путіна мудреці минулого, які свого часу добре орієнтувалися в питаннях людської душі. Вальтер Ленгер – основоположник політичного кродайлінгу – який по замовленню спецслужб багатьох країн робив політичні, психологічні портрети багатьох лідерів різних держав, у тому числі і кродайлінг Адольфа Гітлера, який на даний час доступний для пересічного читача.
    Чезаре Ломброзо – батько дегенерології і кримінології – написав справді геніальні праці: «Геніальність і божевілля», «Політична злочинність», «Злочинна людина». Одразу після виходу вони були вилучені і засекречені. Зігмунд Фрейд – батько психоаналізу. Макс Нордау – послідовник і учень Ч. Ламброзо, помічник Герцля. Написав книгу «Виродження», яка також відразу була засекречена. Володимир Бехтєрєв – російський вчений, невролог, свого часу величина номер один у світі по хворобах мозку і психіки. Григорій Клімов – російський письменник, психолог, який багато часу приділив вивченню процесів виродження в суспільстві і написав на цю тему багато книг, які дуже корисно почитати кожній людині. Що б сказали ці люди, якби мали певну інформацію про Володимира Путіна?
   Засоби масової інформації шляхом інформаційної війни на інформаційному фронті створили з Путіна (на замовлення певних структур) образ людини, яка глибоко розуміє проблеми простих людей і яка робить все для вирішення цих проблем. Що величезна влада і матеріальні статки не закрутили йому голову; що він залишився таким же простим хлопцем, як і раніше. В пропагандистській пресі він – стальна людина, яка усвідомлює свою величну місію і ніщо не може змінити його курсу; що ця людина вище все ставить дві речі: правосуддя і справедливість. Він проявляє надзвичайну мужність, рішучість, мудрість, бере на себе всю відповідальність за той курс, який намітив, що приведе російський народ, принаймні його більшість, до духовного і матеріального процвітання, відновить колишню славу Росії. Для того він оточив себе вірними помічниками, чий талант, розум, мудрі рішення, доповнюють його власні і разом вони готові і можуть вирішити будь-які питання Росії і світу.
   Релігія, як відомо, лежить в основі формування всіх цивілізацій світу, лежить в основі моралі, духовності суспільства. Путін вважає себе релігійною людиною, християнином, якому притаманна ота християнська мораль: «… люби ближнього свого…», «… прощай ворога свого …» і т. д. В особі патріарха Кирила самодержець знайшов для себе достойного духівника та вчителя. Росіянам цілком серйозно, шляхом релігійного всеобучу, нав’язується думка, що Путін є богом по благодаті, що воля Путіна тісно пов’язана з волею Бога, і що Путін є новітнім месією. У це починає вірити навіть він сам. Хоча всім (і багатьом росіянам також) зрозуміло, що у поведінці та діях Путіна немає нічого спільного з християнством, а його релігійність – це маска. Це саме стосується і патріарха Кирила, якого ще почитають у наших церквах і моляться за нього. Це давно зрозумів християнський світ, за що Афонські старці і піддали Путіна, Кирила і «нашого» Януковича анафемі. Вважаючи себе християнином, Путін не зрозумів і не хоче зрозуміти основної науки, яку дав Ісус Христос для світу: «Ворог переможений силою – залишається для тебе ворогом завжди, а ворог переможений любов’ю – стане для тебе товаришем». Хоча б цього мав навчити Путіна патріарх Кирило. Чи можливо він і сам цього не знає?
   Путін є людиною невеликого зросту. В цьому немає нічого дивного, адже багато людей мають невисокий ріст. Цей невисокий чоловік іде працювати в каральні органи, причому в самі одіозні – КДБ. В КДБ свого часу було багато низькорослих, наприклад, Ягода – тодішній керівник КДБ. Сталін, Ленін, Наполеон … також були низькорослими. Цей низькорослий чоловік посилено займається спортом, а саме самбо, і досягає у цьому певних успіхів. Г. Клімов говорить, що людина низького росту, яка йде працювати в каральні органи, уже повинна викликати підозру. Так як низький зріст є однією, хоча і незначною ознакою фізичної деформації і старі інструкції КДБ звертали увагу на це при підборі кадрів для роботи. Низький зріст, посилені заняття спортом, каральні органи… Зігмунд Фрейд сказав би, що ця людина має комплекс неповноцінності, меншовартості. З часом ця людина, з комплексом неповноцінності, приходить до великої влади. Батьки психоаналізу вчать: «Щоб позбутися комплексу неповноцінност,і потрібно пройти через манію переслідування. Бажання позбутися манії переслідування приводить до іншої крайності – манії величі». Манія величі, комплекс вождя, месіанство – це свого роду захисна реакція. Якщо прослідкувати за політичною кар’єрою Путіна, який з підполковника КДБ (при допомозі Собчака, тодішнього мера Санкт-Петербурга), заскочив у велику кремлівську владу, то можна помітити послідовне формування у нього комплексу «лідера», «вождя» і потім «месії». Мудреці дегенерології вчать, що комплекс «вождя» і комплекс «месії» базується на садизмі і сексуальних збоченнях. Якщо про сексуальні збочення говорити важко, хоча в ЗМІ уже появилося багато інформації про наявність цих якостей у Путіна, існує книга Ібрагімова про родовід Путіна, про його таємне життя. Садистські нахили Путіна бачить увесь світ – КДБ, Чечня, боротьба з тероризмом, Крим, схід України … На руках цієї людини кров тисяч людей, але це його зовсім не хвилює. Така психологічна, душевна черствість характерна для садистів, дегенератів. Почуття логіки, реальності, розуміння суду історії все більше і більше віддаляються від нього. Він все більше і більше упевнюється в своїй правоті, непогрішності, величі, праві вершити суд над народами. Він все більше і більше вірить у свою унікальність, свою величну місію, яку повинен виконати. Звідки такі думки, звідки така впевненість, звідки такий тип мислення?
   Патологічні якості: брехливість, лицемірство, дволикість, агресивність, черствість, бездуховність, ненависть, ненаситна жадоба, яка доходить до рівня клептоманії – все це ознаки психологічного неблагополуччя. «А ростуть і живляться вони з одного кореня – дегенерації, виродження роду людського», – сказали б Ч. Ломброзо, М. Нордау, Г. Клімов. З часом все це призводить до того, що людина перестає розуміти де добро, а де зло; «а це вже не ознаки психологічного неблагополуччя, а ознаки психічного захворювання, духовного божевілля», – сказав би Зігмунд Фрейд.
   Останнім ступенем духовного виродження являється втрата сорому, так як етичний розвиток людства, і людини зокрема завжди спрямований на створення почуття сорому. Поряд з цим втрачається почуття поваги до чужого життя, яке найбільше культивується цивілізацією. Корінь цих бід знаходиться в духовному слабоумстві. Тим більше, що це явище з часом не послаблюється, а навпаки, зростає, міцніє. Тому ніякі старання не можуть відучити таких людей від брехні, лицемірства, дволикості, самолюбства, які вони нагло і постійно використовують у своєму житті, навіть тоді, коли це не потрібно, коли брехливість різних звинувачень усім навколо зрозуміла. Самолюбство тим сильніше, чим більше зіпсований і дегенерований суб’єкт. Було дуже цікаво дивитися на вираз обличчя Путіна, коли Жириновський (ще один великий російський дегенерат) в присутності Путіна питав як його тепер називати: «цар Росії», «імператор Росії», «господар Росії». Не потрібно бути психологом, щоб зрозуміти, що ця людина дуже переймається проблемою безсмертності свого імені в історії. Часто схильність до брехні і самолюбства змушує людей змінювати своє прізвище, місце народження, родовід, заняття батьків і т. д., тобто видавати себе за іншу людину. До речі, справжнє прізвище Путіна – Шаломов, а А. Собчака – Фінкільштейн. Для таких людей повністю відсутнє почуття честі, совісті, гідності. Їх замінили цинізм, безсоромність, ненависть, злість, які значно прогресують зі старінням людини, хоча на публіці Путін вдає з себе сентиментальну людину з добрим серцем. Для багатьох уже стало зрозуміло, що ця людина живе в хворобливому маренні, серед сумнівних проектів та планів на майбутнє.
   Сексуальне життя відіграє в житті людини важливу роль, сприяє формуванню його характеру, типу мислення, світогляду і т. д. Живе собі чоловік з дружиною, ніби то все нормально (а можливо і не зовсім), а ж раптом починає чудити після 50-55 років. З’являються коханки, побічні діти, розлучення, проблеми з власними дітьми, товаришами по роботі, алкоголізація і т. д. Ч. Ломброзо сказав би, що це ранні клімактеричні проблеми, а дідусь Фрейд – що це розвивається клімактеричне божевілля. Клімов це підтвердив би і висловився б прямо, щоб всім було зрозуміло: «якщо в чоловіка є проблема в штанях, то в нього є проблема і в голові». Хоча грубо, але точно.
   Політична діяльність Путіна сконцентрована в основному на наступних тезах: зрада Горбачова, Кравчука, Шушкевича, перегляд існуючих кордонів, боротьба з тероризмом, просування ідеї великодержавного російського шовінізму, провідної ролі Росії і російського православ’я у світовій політиці та історії. Головні вороги Путіна: бандерівці, хунта, нацисти, неонацисти, фашисти, антисеміти, американці, європейці, сексменшини і т. д., тобто весь світ, а українці в першу чергу. Що робить його людиною, на його думку, яку російський народ повинен і готовий визнати месією, новим Христом, і саме головне, що він сам уже починає в це вірити. Але він забув або не знає простої істини: коли людина доходить до того, що починає ототожнювати, порівнювати себе з Христом, месією, то це означає, що ця людина вже дозріла до божевільні. Так у свій час сказав Дітріх Еккард.
   Найближче оточення Путіна – Лавров, Матвієнко, Міронов, Пєсков, Гуркін, Кисельови – ідеальна копія свого патрона. Їм притаманна патологічна брехливість, дволикість, лицемірство, свідома і підсвідома агресія, садизм, егоїзм, відсутність логічного мислення і розуміння елементарних законів причинно-наслідкових зв’язків. Вони не визнають суду історії, а натомість самі судять історію. На це Г. Клімов сказав би, що інакше бути і не може. Мерзенний, богоборчий дегенерат завжди буде оточувати себе такими ж дегенератами – це аксіома дегенерології. Нормальна людина в такій зграї жити не бути. А Ч. Ломброзо додав би, що таких дегенеративних людей притягує один до одного сильніше, ніж нормальних до нормальних. І в цьому сила дегенератів і слабкість нормальних людей.
   Російський народ, принаймні його значна частина, яка вважає Україну, українців ворогами номер один у світі, забув, чи не хоче пам’ятати того, що значна частина нинішніх росіян – це українці у 3-5-10 поколіннях. Отже, у цих росіянах багато українських генів. Тому що навіть у Радянському Союзі Україна не була на периферії держави, вона була етносотворчою частиною СРСР. В цих росіян, з українським корінням, є проблеми з історичною пам’яттю, в них начисто очищена підсвідомість, як вмістилище тієї ж історичної пам’яті. В багатьох з них чітко виражений «комплекс яничарства», а то і «комплекс ненависті до власної крові», які були сформовані в результаті тривалої і вміло проведеної інформаційної війни на інформаційному, хронологічному, релігійному, організаційному, історичному, медико-біологічному фронтах. Особливо великі успіхи на інформаційному і духовному фронтах, в результаті чого в багатьох начисто відсутня третя сигнальна система – совість. Це орган колективного виживання в цьому непростому світі. При перегляді російських телеканалів складається враження, що величезний народ зійшов з розуму в результаті цієї пропагандистської війни.
   Що б сказав В. Бехтєрєв, якби володів інформацією наведеною вище? Він на прохання друзів у 1927 р. оглянув Сталіна як лікар. На другий день після огляду Бєхтєрєв так висловився у колі своїх друзів: «Нами керує божевільний». Наступного дня лікар помер при дивних обставинах. Як потім з’ясувалося, він помер від рук своєї дружини (племінниці Ягоди), яка працювала на НКВД.
   Володіючи нині відомою інформацією про Путіна, Бєхтєрєв сказав би: «Росією керує божевільний». А сучасний психіатр додав би, що Путіним керують оті таємні і ще до кінця не пізнані фрейдівські комплекси і така людина є непередбачуваною у своєму мисленні, у своїх діях. І це становить велику загрозу не тільки для України, Росії, але й для інших країн світу.
   Автор: В. П. Лисенко.

Автор: Alllexander | Відгуки: 0 | Перегляди: 1590 | 08/06/2015 Психологія та тренінги - Психологія особистості

Ссылка на статью:


Комментарий

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус