ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
    Алкогольні напої
    Вибір продуктів
    Все про їжу
    Все про каву
    Дієти, схуднення
    Десерти й випічка
    Другі страви
    Закуски
    Кухні народів світу
    Маленькі хитрощі
    Напої
    Перші страви
    Рецепти
    Салати
Психологія та тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
Туризм, подорожі
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Як упоратися з безсонням під час вагітності  
Боремося з неприємними запахами у квартирі  
Взуття для фітнесу знайди свою пару!  
Як і де студентові заробити за кордоном? Work and Travel  
Как вести себя в приличном обществе?  
Моделювання зачісок  
Масаж для маляти  
Родичі й пращури морської свинки.  
Історія дамського купальника  
ДОГОВОР Подряда на ремонт нежилого помещения  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
статті   гідроакумулятор   відгуки   продуктів   администратор   хламідіоз   аденовирусная   Простатит   мода   великобританії   поліомієліту   трудові   подарунок   жасмін   янцзи  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
Що ми знаємо про спеції
Що ми знаємо про спеції
Сьогодні придбання навіть самої екзотичної приправи не є проблемою. У супермаркетах можна побачити цілі стелажі, заставлені різними пакетиками, коробочками й баночками з ароматним вмістом. Від господарок потрібно...


Сьогодні придбання навіть самої екзотичної приправи не є проблемою. У супермаркетах можна побачити цілі стелажі, заставлені різними пакетиками, коробочками й баночками з ароматним вмістом. Від господарок потрібно тільки знання, що це за спеція й для чого вона придатна.

   Мак
   

Ще археологічні знахідки часів Прадавньої Греції свідчать про те, що люди здавна знали про особливі властивості маку. У помірних кількостях опіум - речовина, одержуване з білого маку, - полегшує біль, але при частім уживанні викликає стійке звикання.

Насіння маку мають приємний солодкуватий запах і при готуванні надають блюдам легкий горіховий аромат.

Насіння маку має дуже тверду зовнішню оболонку. Якщо насіння необхідно розмолоти, його потрібно попередньо залити окропом і залишити на 2-3 години, потім просушити в марлі або тонкій тканині, а потім подрібнити. Найкраще вдається перетворити в однорідну пасту вологе насіння, двічі пропустивши його через м’ясорубку з гострими ножами. Сухе, не вимочене насіння можна легко подрібнювати в кавомолці.

Темне насіння широко застосовуються в якості начинки або добавки в хліб, кекси, печиво й пиріжки.

Підсушене насіння - оригінальна добавка до салатів, наприклад, картопляного, томатного, яєчного або капустяного. А ще білий, і чорний мак можна проростити й додавати до салатів або блюд з овочів. Яловець
   

У Старому Завіті яловець згадується як місце вкриття; інший переказ говорить, що дитину Ісуса поклали серед галузей ялівцевого куща, коли святе сімейство бігло від Ірода. У середні століття галузі ялівця вішали над дверми в якості захисту від злих сил, а спалюючи яловець, люди вважали, що відлякують змій.

Товчені ягоди ялівця спочатку мають присмак джина, а потім до нього домішується легкий відтінок скипидару. Якщо пожувати ягоди ялівця, насамперед відчувається смак джину з ледь помітною приємною гіркуватістю.

Яловець використовують у виробництві джина, лікерів, гіркого й шведського пива, а ще він уважається чудовою приправою до дичини, оленини, качки, кролика, свинини, шинки й баранині. Крім того, він коштовний як відмінна добавка в м’ясні паштети. Сіль
   

Сіль - сама універсальна спеція, що надає смак практично всім блюдам. Сіль не має запаху, зате без неї вся наша їжа видалася б несмачною й прісною.

Сіль широко використовується для консервування м’яса, риби й овочів. По одному рецепту курку навіть готовлять у гарячій солі. Курка виходить ніжною й соковитою, а сіль можна використовувати знову.

Зберігати сіль потрібно в посуді, що герметично закривається, у прохолоднім сухім місці. Не тримаєте сіль у срібних сільничках, не залишайте в ній срібну ложку із за хлору, що втримується в солі, який взаємодіє зі сріблом, у результаті чого воно зеленіє.

Сіль буває декількох видів.

Поварена сіль добувається з підземних відкладань, які утворювалися за тисячоріччя після пересихання внутрішніх материкових озер і морів. Її раніше продавали у вигляді брусків, а тепер - у вигляді грубо помеленої рафінованої солі з додаванням карбонату магнію, щоб вона не убирала вологу з повітря.

Столова сіль більш біла й дрібна. У сільнички часто додають кілька зерняток рису для поглинання вологи.

Кам’яною сіллю звичайно називають великі кристали, що утворюються в ході обробки. Кам’яна сіль або подрібнюється в млині, або її товчуть у ступці.

Морську сіль одержують випарюванням з морської води або природнім, або штучним способом. Багато з людей уважають морську сіль найкращою для готування їжі й столового використання.

Англійську морську сіль в основному добувають у Молдоні, в Ессексе. Ці кристалики характерного виду надають їжі своєрідний солонуватий присмак, ними посипають рогалики й солоні крекери перед випіканням.

Чорна сіль має темно-сірий колір, а при здрібнюванні вона стає рожевою. Її використовують як приправу, і в індійській кухні в якості спеції. Чорна сіль має своєрідний присмак диму. Селера
   

Селера була виведена італійськими садівниками в XVII сторіччі з дикої селери солоних боліт Європи. Насіння селери дрібне, сірувато-бурого кольору, з тонкими рубчиками. Воно має досить сильний, а іноді навіть гіркуватий присмак, тому його слід використовувати потроху.

Ціле насіння селери добре додавати в тісто для хліба, кілька насінин можна покласти в відварну моркву, запечені помідори або салати; особливо добре воно доповнює блюда з яєць і риби. Із селерою готовлять сіль і перець, змішуючи мелене насіння або із сіллю, або з перцем у відповідній пропорції. Ці приправи відрізняються гострим смаком. Кмин
   

Кмин - одна з найдавніших кулінарних пряностей; його насіння виявлене в харчових залишках епохи мезоліту п’ятитисячорічної давнини.

Його насіння має теплий, солодкуватий, злегка перцевий аромат. По смакові воно нагадує фенхель або аніс. У смаку насіння кмину відчувається легкий відтінок евкаліптового масла, його добре жувати, щоб освіжити подих.

Кмин широко використовується в кухні Східної Європи, Німеччини й Австрії, він входить до складу таких блюд, як квашена капуста, капустяні супи, рубана капуста, гуляш, блюда з картоплі й сиру. Кмин додають у хліб і тістечка, приготовлені по стародавніх англійських рецептах, а також у печиво. Здавна кмин клали в сири: вікові рецепти кминного голландського сиру не втратили своєї популярності й сьогодні. В Ельзасі мюнстерський сир завжди подавали із блюдцем насіння кмину, ним посипали шматки сиру перед їжею, домагаючись вишуканої комбінації смаків.

Кмин служить приправою для ковбас і інших м’ясних блюд, його листи додають у салати або використовують у якості гарніру. Корінь кмину володіє тим же смаком, що й насіння, його смачно запікати або відварювати.

Крім того, кмин входить до складу таких напоїв, як джин і шнапс. А ще насіння можна настояти в окропі й подати в якості живильного напою в завершення трапези.


   Кріп
   

Кріп славиться солодкуватим ароматним букетом, ледве помітним кминним присмаком і легкою, але приємною гіркотою. Ціле насіння довше зберігаються, якщо тримати його удалині від яскравого світла.

Насіння кропу незмінно додають у банки із солоними огірками, товчене насіння кропу добре сполучається майже з усіма рибними блюдами. Кріп також використовується в блюдах з яєць, із кропового оцту або товченого кропового насіння виходить приправа до салату зі змішаних морепродуктів, до рубаної капусти або картопляного салату, кілька гілочок кропу служать прикрасою блюда.

Кріп широко застосовується для лікування шлунково-кишкових захворювань, безсоння й гикавки. Стародавні греки вважали, що гілочка кропу в лівій руці запобігає епілептичним припадкам.


   Хрін
   

Хрін - довгий, твердий, конусоподібний корінь, схожий на корінь пастернаку, з кільцями й крихітними відростками від основного кореня. Своїм гострим запахом і різким смаком він затьмарює навіть гірчицю. У нього дуже стійкий, різкий і гострий присмак.

З висушеного кореня хріну стряхніть пил і бруд, потім покладете його в паперовий пакет і помістите в холодильник, у піддон для овочів. Сушений корінь можна використовувати так само, як свіжий, але ніщо не зрівняється зі смаком свіжого хріну.

Хрін - це потужний стимулятор діяльності шлунку й ідеальне доповнення до жирних блюд. У хроні втримується більше вітаміну С, чим в лимонах або апельсинах. Соус із хріну має консистенцію вершків, а його гострота планується залежно від сорту. Пюре із хріну менш гостре й може бути використане як гарнір до біфштексів або до риби з насиченим смаком - до скумбрії, тунця або копченої форелі.
   Чилі
   

Відріжте плодоніжку й тримаєте чилі під струменем холодної води, щоб масла не дратували очі й горло.

Червоний перець чилі - сама популярна із пряностей, особливо в латиноамериканській, азіатській, африканській кухні. Батьківщина чилі - Мексика.

Характерна гострота чилі викликана присутністю капсаїцину. Гостроту перцю надає не насіння, а, скоріше, носій насіння - біла серцевина плода, до якої прикріплене насіння, саме в ній виявлений максимальний вміст капсаїцину. Вилучивши й насіння, і носія насіння, можна послабити гостроту чилі.

Гострота чилі виміряється в одиницях Сковілля: від 0 для солодкого стручкового перцю до 300 тис. одиниць для сорту хабанеро. Для простоти виміру гостроти введена шкала з величинами від нуля до десяти, по якій хабанеро має вищу гостроту.

Смак чилі перетворив кухню тропічних країн, основу якої становлять прісні продукти, такі, як кассава, рис, боби.

У країнах, де чилі майже не вживають для повсякденних блюд, також кличуть на допомогу його гостроту в окремих традиційних стравах. Приміром, до складу пікантних італійських блюд з макаронів входить свіжий і сушений чилі; чилі кладуть у маринади, консерви й приправи в багатьох північноєвропейських країнах. Часник
   

Часник займає відоме місце в міфології, релігії й культурі багатьох народів. Уважається, що він відганяє злих парфумів, нечисту силу й вампірів. Згідно з китайською міфологією, часник здатний віджахнути лихе око - символ невдач і негод.

Часник - невід’ємний інгредієнт безлічі національних блюд. Цілий зубчик має досить слабкий букет, який лише злегка підсилюється, якщо часник нарізати, але якщо часник покришити або потовкти, він придбає дуже сильний, що довго зберігається смак і запах. При підсмажуванні не допускайте, щоб часник пригоряв, інакше він стане гіркуватим.

Поряд з імбиром і цибулею часник утворює трійцю присмаків, розповсюджену в східній і азіатській кухні.

Широко використовується часник і в західній кухні: його присмажують цілими зубчиками ( до 40 штук), фарширують ним м’ясо, використовують у соусах і запіканках. Він надає особливий смак густим маслам, соусам і приправам для безлічі продуктів - макаронів, риби, птаха, м’яса, дичини й овочів.

Часникове масло - класичний гарнір до морепродуктів - равликам, молюскам, і до смаженої риби. Його так само можна намазати на скибочки французького хліба й запекти його у фользі.

Сирий часник частіше використовується в приправах для салатів і в деяких соусах, особливо в айолі й червоному. Щоб у салаті відчувався лише слабкий часниковий присмак, просто натріть внутрішню поверхню тарілки розрізаним зубчиком часнику.

Продукти із часнику включають часникову пасту, сушені пластівці й часникову сіль, але найкраще використовувати свіжий часник.
   Шафран
   

Шафран - надзвичайно дорога спеція: уважається, що треба зібрати вручну 200 тис. квіток, щоб одержати всього лише 450 г шафрану.

Справжній шафран продається у вигляді тонких, яскраво-жовтогарячих нерівних стеблинок-рилець, на стеблинках повинні бути світлі цятки. Готовий мелений шафран часто виявляється несправжнім, тому купувати його потрібно тільки в магазинах з надійною репутацією.

У шафрану своєрідний стійкий аромат з теплим відтінком. Користуватися ним треба обережно, щоб уникнути появи запаху ліків.

Шафран додають в особливі блюда різних кухонь. Ним ароматизують святковий індійський плов і рисові блюда країн Середземномор’я, особливо іспанську паелью й італійський рис по-міланські. Додають шафран у знаменитий суп з морепродуктів булабас (bouilabausse).

Ця спеція також застосовується для солодких блюд: солодкого рису, пудингу із вермішелі й індійських десертів. Випічка, ароматизована шафраном, включає як хліб із дріжджового тіста, так і кекси. Шафран є одним з інгредієнтів лікеру шартрез.
   Естрагон (тархун)
   

Естрагон - багаторічна пряна й лікарська рослина, що утворює кущики.

У висоту досягає 1,5 м. і вище.

Естрагон має слабко пряний аромат і гострий, пряний, пікантно терпкий смак. Уживається як пряність у невеликій кількості в готуванні блюд з рису, китайських блюд, вареної риби й майонезу. Оцет з естрагоном використовується при консервуванні огірків, гарбуза й овочів, для готування соусів, печериць, кольорової капусти й спаржі. Крім того, він уживається при готуванні блюд з томатів, квасолі, телятини і ягнятини, крабів. Користуються популярністю також деякі блюда з естрагоном, такі, наприклад, як смажена дичина, дичина в сметані, баранина й внутрішності. Він поліпшує смак варених свинячих ніжок, свинячої грудинки й копченостей. Якщо блюдо злегка збризкати лимонним соком, смак естрагону стане більш виразним. Дрібно нарізані свіжі листики естрагону додають як пряності до птаха, яєць, світлих соусів, блюд з м’яса, а також до всіх видів салатів. Можна використовувати естрагон для виготовлення зеленого масла. Каррі
   

Ця пряна суміш одна з найпоширеніших у світі. Для неї характерні яскраво-жовтий колір і солодко-гострий смак. Склад суміші протягом років мінявся відповідно до кулінарних пристрастей жителів різних країн. Хоча порошок каррі може включати кілька десятків пряностей, основою його складової є куркума, яка й надає приправі характерний смак і колір. Найчастіше каррі використовують для готування блюд з рису, овочів, птаха й м’яса, особливо блюд з баранини.


   Коріандр
   

Коріандр - пряна овочева рослина. У якості пряності використовується свіжа або сушена зелень рослини, більш відома як кінза, і насіння, називане властиво коріандром. Його листи багаті вітаміном С, вони містять вітаміни групи В, а також каротин і рутин. Для свіжої зелені коріандру характерні сильний аромат і гострий смак, вона вживається в якості закусочної зелені до сирів, салатів і супів, до м’ясних (особливо жирних) блюд, Найчастіше її поєднують із іншої пряною зеленню - кресами, васильком, чабрецем, цибулею і часником.

Коріандр - це класична пряність для ароматизації хліба й хлібобулочних виробів. Його додають у соуси, у тушковані блюда з м’яса й овочів.

Насіння коріандру використовується в хлібобулочній, кондитерській, рибоконсервній й лікеро-горілчаній промисловості, а в домашній кухні його додають у молочні супи, тушковане м’ясо, використовують при маринуванні риби, готуванні коржів, засоленні капусти (разом із кмином). Перед використанням насіння дроблять у ступці. Коріандр - обов’язковий компонент сумішей і пряностей. Кориця
   

Кориця має сильний, досить своєрідний аромат і гіркувато-солодкий смак. Добре сполучається з гострими й терпкими пряностями. Використовується для готування більшості солодких блюд: фруктових рулетів, пирогів, пудингів, киселів і запіканок. Корицю додають у гаряче вино, грог, пунш, лікер; у невеликих кількостях - у гусячий і качиний фарш.

Кориця вживається в кондитерськім виробництві, для готування солодких блюд, в овочевих і фруктових салатах, особливо добре вона сполучається із блюдами, до складу яких входять яблука й червона капуста. У східній кухні корицю застосовують при готуванні холодних і гарячих блюд з домашнього птаха й других блюд з баранини, вона поліпшує й облагороджує смак жирного м’яса.

Закладку кориці роблять не раніше чому за 7-10 хв. до готовності блюда (супи, компоти, гарячі блюда) або перед самою подачею на стіл (салати, сирна паста, кисляк).

Норми закладки коливаються. У східній кухні закладка становить від 0,5 до 1ч. ложки на 1кг рису, сиру, м’яса, тіста або на 1л рідини. Кунжут
   

Звичайно дрібне насіння кунжуту має біле фарбування, хоча зустрічаються також рослини із червоним, коричневим й чорним насінням. Смак його - солодкуватий, горіховий. На Далекому й Середньому Сході, а останнім часом і в середній смузі, прийнято посипати насінням кунжуту хліб і випічку. Використовується він також у японській і грецькій кухні. Куркума
   

Здавна відомі лікувальні властивості куркуми. Вона поліпшує апетит, підсилює відділення шлункового соку й жовчі й сприяє переварюванню їжі. У магазинах куркума продається у вигляді порошку.

Додаванням цієї приправи ароматизують соуси, омлети, салати, пудинги, блюда з м’яса, птаха, макаронів і локшини, рибні й овочеві маринади. У блюда порошок куркуми додають у невеликих кількостях (1/4-1/2 чайної ложки на 4-8 порцій) щоб уникнути різкості в смаку й ароматі. Лаванда
   

У якості пряності використовуються квіти лаванди, зібрані в червні на самому початку цвітіння й висушені в тіні на вітрі. Особливо коштовні яскраво-блакитні квіти лаванди, які повинні зберігати свій колір у незмінному виді після сушіння.

Застосовується лаванда для ароматизації безалкогольних напоїв і оцту. Її можна використовувати в салати, до холодних закусок, до овочевих, грибних, рибних супів і до печені. Квітки лаванди розтирають у порошок і посипають ними приготовлене блюдо як перцем.
   Майоран
   

Уживається в кулінарії як у свіжому, так і в сушеному виді. Майоран ідеально сполучається із часником; його використовують для готування супів, соусів і паштетів, додають до блюд з м’яса, особливо з яловичини, а також до різних салатів.

Майоран уживають у ковбасні фарші, а так само в усі види м’ясних фаршів для готування котлет, рулетів і т.п. Майоран не тільки ароматизує, але й облагороджує м’ясо, воно робиться більш ніжним. Його добре додавати в салати, у картопляні, томатні, грибні, м’ясні, горохові, шпинатові супи, у томатні й сметанні соуси, м’ясні підливи, у м’ясні холодні закуски, у печеня і яєчні блюда.
   Мускатний горіх
   

Мускатний горіх відомий у Європі з давніх часів, і оскільки він славиться витонченим, але сильним ароматом, що проникає, тому при добавці цієї пряності основне правило - дотримувати помірності. Традиційна область застосування мускатного горіха - різноманітні десерти й шоколадні вироби. Перед уживанням мускатний горіх натирають на дрібній тертці в тонку пудру. Так само він прекрасно сполучається з телятиною, соусами, рибними запіканками, овочами й грибами.

Мускатний горіх уживається в солодких блюдах, кондитерських виробах з тіста. У західноєвропейській кухні він так само застосовується для ароматизації овочів, його додають у макарони, м’ясо, у блюда із субпродуктів і риби. Найбільш ефектна добавка з мускатного горіха у всіляких блюдах з м’ясних і рибних фаршів і взагалі в наповнювачах, де м’ясо або риба сполучається з овочами, грибами або тістом, а також у соусах, яким мускатний горіх надає своєрідний аромат. Меліса
   

Меліса відома також за назвою лимонна м’ята, її батьківщина - Середній Схід. Свіжі листи рослини мають сильний приємний аромат лимона й служать чудовою пряною приправою до салатів, соусів, риби, птаха. Ними ароматизують літні прохолодні напої.

У якості пряності використовуються листи меліси, як свіжі, так і в сушеному виді. У свіжому виді мелісу добре додавати в усі літні салати, борщі, овочеві супи, причому закладають її, як пряну зелень, за 1-2 хв. до подачі на стіл. У сухому виді її використовують у тих же блюдах узимку, а ще її добре додавати в чай, компоти, домашній квас, нею ароматизують оцет. Суху мелісу можна закладати в соління, а порошком меліси посипати м’ясні й рибні блюда за 3 хв. до готовності.



Автор: ualin | Відгуки: 0 | Перегляди: 1598 | 27/12/2014 Приготування їжи - Кухні народів світу

Ссылка на статью:


Комментарий
    Charlesliaks19:09 28-06-2017    
wh0cd573995 <a href=http://buyviagra24.us.org/>buy viagra online</a>
    CaseyGot09:09 29-01-2017    
wh0cd90887 <a href=http://alli.us.com/>buy alli</a> <a href=http://lioresal.us.com/>generic lioresal</a> <a href=http://caverta.us.com/>cheap caverta</a> <a href=http://buybaclofen.us.com/>continue reading</a> <a href=http://diflucan365.us.com/>diflucan


Страница: 1

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус