ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
Психологія та тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
    Догляд за побутовою технікою
    Меблі
    Поради з вибору
Туризм, подорожі
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Меморандум Юрія Кармазіна ч.1  
Line 6 Uber Metal  
На що звернути увагу при покупці електрочайника?  
Виготовлення без каркасного акваріума своїми руками  
Турфірми допомагають москвичам утекти від смогу  
Французькі хитрості вибору парфумів і коханців  
Як перемогти денто фобію  
Формувати податкову звітність тепер можна в Електронному кабінеті  
Йога - шлях до гармонії  
Диетическое питание при хроническом гастрите со сниженной секреторной функцией желез желудка  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
тренінг   Инструкция   ІНСТРУКЦІЯ   містить   медицина   мандарини   групі   політика   задымления   радіо   салоне   Сепсис   день   положение   фінанси  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
Канцерогени в харчових продуктах та онкологічні хвороби
Канцерогени в харчових продуктах та онкологічні хвороби
Канцерогени в харчових продуктах та онкологічні хвороби


Канцерогени в харчових продуктах та онкологічні хвороби
   Усім відоме страшне слово «рак», яким називають онкологічну хворобу. Слово «канцероген» є менш відомим і зрозумілим, проте його все частіше згадують засоби масової інформації. Слово «cancer» з латині перекладається як рак. Канцероген - це хімічна речовина, фізичний фактор, вірус, який здатний викликати або прискорювати розвиток злоякісної пухлини.
   Після Чорнобильської аварії всім став відомий фізичний канцерогенний фактор - іонізуюче випромінювання. Рак шийки матки може викликати вірусний канцерогенний фактор - папіломавірус людини. Хімічний канцерогенний фактор зазвичай діє на людей, які працюють на хімічних, нафтопереробних, коксових та інших хімічних підприємствах. Це все зрозуміло, і здається, що всі ці хімічні канцерогенні фактори існують десь далеко від нас та діють на робітників, які за шкідливі умови праці отримують або мають отримувати матеріальну компенсацію. Ми ж, проживаючи в місті чи селі, з канцерогенами, як нам здається, не контактуємо і думаємо, що це нас не стосуються. Проте розвиток нашої цивілізації й України зокрема призводить до того, що харчові продукти в процесі виробництва, зберігання, транспортування все більше забруднюються хімічними канцерогенними речовинами, які вже безпосередньо впливають на наш організм при їх споживанні і здатні за певних умов викликати онкологічні хвороби.
   Результати численних наукових досліджень доводять, що існує прямий зв'язок між якістю їжі, характером харчування та ймовірним ризиком захворіти на онкологічні хвороби. Головна роль у розвитку раку належить фактору харчування, на його частку припадає 35 % випадків раку, на другому місті знаходиться куріння тютюну - 30 %. Роль усіх інших причин у розвитку онкологічних хвороб (віруси й інфекції, сексуальні фактори, професійні канцерогени, алкоголь, забруднення оточуючого середовища, спадковість, ультрафіолетове випромінювання, іонізуюча радіація, харчові домішки, лікарські засоби та медичні процедури) є набагато меншою.
   Канцерогени можуть потрапляти в їжу з природних джерел у результаті забруднення ґрунту та води людиною, як наслідок сучасних методів ведення сільського господарства, зберігання, переробки й упаковки харчових продуктів. Також канцерогени можуть утворюватися в самих продуктах харчування під час їх кулінарної обробки чи за неправильного зберігання. Саме харчування є найголовнішим джерелом надходження канцерогенів в організм людини. З їжею в організм людини надходить до 70 % канцерогенів, тоді як з повітрям і питною водою - тільки 30 %.
   Найчастіше в продукти харчування потрапляють хімічні канцерогени групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів, нітрозосполуки, важкі метали, мікотоксини, пестициди.
   Канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні - велика група канцерогенів, які утворюються внаслідок спалювання органічних речовин. Вона нараховує близько 200 сполук, які є найпоширенішими забруднювачами навколишнього середовища. Найбільш відомий канцероген цієї групи - бенз(а)пірен. Його щорічні світові викиди в навколишнє середовище становлять близько 7 тисяч тонн. Канцерогени цієї групи здатні викликати у людини рак шкіри, легень, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи та інших органів і систем.
   Канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні потрапляють у рослинні, рибні та м'ясні продукти з оточуючого середовища, забрудненого промисловими викидами, продуктами згоряння палива теплових електростанцій і автотранспорту. Забруднення повітря, води та ґрунту призводить до потрапляння канцерогенних поліциклічних вуглеводнів у рослинні продукти. В організмі тварин поліциклічні вуглеводні швидко розпадаються, через те в м'ясних, молочних і рибних продуктах їх вміст зазвичай невеликий. Проте обробка тваринних та рослинних продуктів димом для копчення, сушіння їх у сушарках, де як теплоносії використовують дим від двигунів внутрішнього згорання, призводить до накопичення в таких «оброблених» продуктах великої кількості канцерогенів. Таким чином, з онкологічної точки зору потрібно взагалі виключити з раціону всі копчені продукти або вживати їх лише у виняткових випадках. Так, наприклад, банка копчених шпротів за вмістом поліциклічних ароматичних вуглеводнів є еквівалентною за канцерогенною дією на організм 60 викурених пачок цигарок.
   Канцерогенні нітрозосполуки надходять у продукти харчування із забрудненого навколишнього середовища, у незначних кількостях вони містяться в копченому, в'яленому, консервованому м'ясі та рибі, темних сортах пива, маринованих і солених овочах. Але найголовнішими забруднювачами їжі є попередники нітрозосполук - нітрати й нітрити. У результаті використання мінеральних добрив у сільському господарстві рослинна продукція містить досить багато нітратів. Самі по собі нітрати не є канцерогенами, канцерогенна небезпека їх виникає тоді, коли вони відновлюються до нітритів у самих харчових продуктах або в організмі людини. У результаті нітрозування амінів і амідів, які теж надходять в організм з харчовими продуктами, виникають канцерогенні нітрозаміни. Обробка продуктів коптильним димом, обжарювання, консервування та соління різко прискорює процеси утворення в продуктах харчування канцерогенних нітрозамінів. Їх синтез самовільно відбувається в продуктах, які зберігаються за кімнатної температури і, навпаки, призупиняється в продуктах, які зберігаються за низької температури в холодильнику. Синтез канцерогенних нітрозамінів в організмі з їх попередників іде в шлунку, кишечнику та сечовому міхурі. Канцерогенні нітрозаміни викликають розвиток пухлин шлунку, стравоходу, печінки, нирок, сечового міхура та інших органів.
   Ще одне джерело надходження нітриту до організму - нітрит натрію, який застосовують у харчових продуктах як консервант при виготовленні ковбасних виробів. Існують наукові дані, що нітрит натрію має канцерогенні властивості, тому харчові продукти, які містять цю речовину, не повинні бути в повсякденному харчуванні.
   Таким чином, для мінімізації утворення нітрозамінів у харчових продуктах потрібно зберігати овочі не за кімнатної температурі, а в холодильнику, приготовлену їжу потрібно швидко охолоджувати і теж зберігати в холодильнику.
   Канцерогенні мікотоксини (продукт життєдіяльності пліснявих грибків). Мікотоксини потрапляють у харчові продукти внаслідок паразитування пліснявих грибків на зернових, бобових, горіхах. Мікотоксини є надзвичайно стійкими і не руйнуються при нагріванні та кулінарній обробці. Найбільш сильним канцерогеном із мікотоксинів є афлотоксин. Він здатний викликати розвиток раку печінки, нирок і товстої кишки в дуже малих дозах. Потрібно знати: якщо хліб, сир та інші продукти при зберіганні запліснявіли, то обрізання з них плісняви не допоможе уникнути дії канцерогенних мікотоксинів. Плісняві грибки дуже глибоко проникають у продукти. Тому як би не було жаль викидати продукт, викинути доведеться - якщо Вам здоров'я дорожче. У жодному разі не давайте запліснявілі продукти тваринам, адже мікотоксини здатні і в них викликати рак.
   Дуже уважно потрібно ставитися до купівлі арахісу, кавових зерен, горіхів, оскільки в тих країнах, звідки їх привозять (Південно-Східна Азія), ґрунт, на якому вони вирощені, заражений пліснявими грибками, і наслідком цього є те, що мікотоксини попадають у ці продукти. Тому не купуйте про запас продуктів харчування, які швидко пліснявіють.
    Важкі метали в продукти харчування потрапляють з оточуючого середовища. Найчастіше в продуктах харчування при їх дослідженні на важкі метали виявляють свинець, миш'як, кадмій, хром, кобальт, нікель. Важкі метали попадають у харчові продукти головним чином з водою при використанні технічної води металургійних і хімічних підприємств для зрошування сільськогосподарської продукції та з повітря, коли поля вирощування сільськогосподарської продукції знаходяться в зоні впливу металургійних, хімічних підприємств і великих автомагістралей.
   Важкими металами в однаковій мірі забруднені як рослинні, так і тваринні продукти. При хронічному (тривалому) надходженні в організм людини важкі метали здатні накопичуватися та викликати онкологічні хвороби. Миш'як викликає рак шкіри, легень, сечового міхура, нирок, печінки, хром - рак легень, шлунково-кишкового тракту, сечового міхура, свинець - порушення репродуктивної системи, рак крові, хвороби центральної нервової системи, кадмій - рак нирок і порушення функціонування гормональної системи організму, кобальт - рак крові, нікель - рак печінки, шлунково-кишкового тракту, крові.
   Зазначені вище причини розвитку раку при дії канцерогенних речовин на організм людини лише підвищують ризик його виникнення. Таким чином, виникнення онкологічної хвороби в конкретної людини є ймовірнісним, випадковим явищем. Проте нічого випадкового в цьому житті немає. Просто ми не бачимо всіх причин і зв'язків. Якщо з високою ймовірністю можна попередити онкологічну хворобу, то потрібно зробити все, що від Вас залежить, щоб не захворіти на цю важку і страшну хворобу.
   Організм людини має природний захист від канцерогенів, він здатний самовідновлюватися і знищувати канцерогени. Але з віком ця функція організму слабшає. Тому шанс захворіти на рак залежить не тільки від роботи організму, а й також від кількості канцерогенів, які потрапляють до нього. Отже, зменшення надходження канцерогенів в організм, зокрема й через харчові продукти, є значною профілактикою раку.
   Як же виявляти канцерогени в харчових продуктах? Шляхом лабораторних досліджень з допомогою новітніх методів хімічного аналізу.
   Під час лабораторних досліджень хімічних канцерогенів у харчових продуктах українські аналітичні лабораторії стикаються з таким проблемами:
   • розтягнутою в часі та складною пробопідготовкою зразків харчових продуктів;
   • високою вартістю стандартів канцерогенів;
   • неврегульованістю на законодавчому рівні допустимих норм канцерогенів у харчових продуктах;
   • застарілим лабораторно-інструментальним обладнанням;
   • незацікавленістю виробників харчових продуктів у перевірці своєї продукції на вміст канцерогенів.
   Отже, ризик стати онкохворим в українських громадян залишається досить високим.
   

Автор: jul_n | Відгуки: 0 | Перегляди: 3023 | 21/11/2012 Товари та послуги - Поради з вибору

Ссылка на статью:


Комментарий

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус