ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
    Догляд за речами
    Облаштування будинку
    Тварини в оселі
    Шлюб
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
Психологія та тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
Туризм, подорожі
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Як заснути після авралу  
Кава по-турецькі — прадавні традиції, що дійшли до наших днів  
Гайморит лікування народними засобами  
Облік, аналіз і аудит - основні функції управління  
Виконання профілактичних заходів, запропонованих комісіями з розслідувань нещасних випадків.  
Чому ми сваримося, або як повернути мир і любов  
Жилая недвижимость в Московской области - жилье в новостройке в Пушкино  
Чому саме дерев'яні іграшки?  
Как победить зимнее настроение весной  
Як правильно годувати маляти грудьми поза домом  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
дискалькуляція   захворюванням   соціальне   права   лілія   Хребта   охране   свет,   Розтягування   новини   клітки   троянда   MG15CDR   хворобі   особи  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
Діти ділових жінок, поради психолога для зайнятих матерів
Діти ділових жінок, поради психолога для зайнятих матерів
Відразу обмовимося: я не буду радити вам приділяти дітям більше часу. Ми виходимо з того, що час, який ви можете приділити дитині, дуже обмежений. Отже, добре б підвищити якість спілкування. Одна з провідних...


Відразу обмовимося: я не буду радити вам приділяти дітям більше часу. Ми виходимо з того, що час, який ви можете приділити дитині, дуже обмежено. Отже, добре б підвищити якість спілкування

Одна із провідних потреб дитини — мамина увага. Однак не всяка увага йому потрібна. Іноді вона стає хворобливою і не дуже функціональною. Я маю на увазі емоційне «прилипання», «зав’язку», яку деякі матері свідомо або несвідомо створюють. Занадто емоційні мами беруть на себе всю емоційну сторону існування дитини. От вона приходить після роботи додому й починає виливати на нього потоки ніжності: «Ти мій гарний, іди до мене, дай я тебе обійму» — а потім він плаче, скаржиться: «Мама, не йди завтра»… Я не прагну сказати, що до дитини не потрібно проявляти пещення — потрібно обов’язково, але цього недостатньо. З дитиною потрібно розмовляти й, найважливіше, — чути його. Якщо його люблять, оберігають, опікуються, але не розмовляють із ним, то він — усього лише об’єкт впливу. Улюблений об’єкт, який годують різними речами: знаннями, дисципліною. У той час як він — суб’єкт, людська особистість, істота, рівна вам, але зі своїми потребами, які потрібно намагатися зрозуміти. Відгукуватися на них із самого його дитинства, відкинувши неправильні, штучні міркування: «не балувати», «не привчати до рук» і т.п. Дитина підростає — і на перший план висувають потреби в різноманітності вражень. Так допоможіть же йому їх задовольняти. Коли дитина починає плазувати й ходити, не саджайте його в манеж з іграшками — вони йому вже огиднули! Саме тому він хапається за кухонне начиння, кришки від каструль, пульт від телевізора і т.д. Хапається — і прекрасно: заберіть усе тендітне, що б’ється, гостре, небезпечне, і нехай він живе вільно й пізнає світ!Поряд з різноманітністю вражень у фізичному світі дитині потрібно й різноманітність прихильностей. Звичайно, мами — та ще та, яка звикла бути головною на роботі, — прагне бути головною й тут. Прагне, щоб її суспільства дитині вистачало, а всі інші, з ким він спілкується, виконували б підсобні, господарсько-побутові, освітні функції, але не займали місце в його серці. Це свідомо неправильна установка. Не треба забувати загально філософський принцип: якщо ти щось вибираєш — ти від чогось відмовляєшся, щось втрачаєш. Платиш за те, що вибрав. Передати дитині всю себе, усе краще, що, як вам здається, у вас є, може бути, і не вдасться. Виходить, потрібно  зм’якшити свої очікування, відмовитися від думки, що найважливіші установки  він одержує тільки від вас. І отут неминуче встає питання про ту людину, яка проводить із дитиною більшу частину часу, — як правило, це нянька. Підбирати їх допомагають спеціальні агентства, плюс у кожної матері свої вимоги. Багато вибирають людину з педагогічним стажем (або — навіть пишаються цим — кандидата педагогічних наук). Не думаючи про те, що цей стаж напрацьований у дитячому садку або в школі. І ці люди вбрали в себе радянський стиль шкільного виховання, стиль заборон і нотацій; вони не знайомі з тими підходами, які розробляються в психології останнім часом. Я говорю про так званий гуманістичний підхід. Головна його ідея — заперечення основи основ: того факту, що дитина є «об’єктом виховання». Завжди вважалося, що вона — якийсь об’єкт, на який треба правильно, педагогічно впливати, який потрібно формувати, дисциплінувати, примушувати до чогось.  Гуманістична психологія долає цю установку. Її установка: вона, дитина, — жива, дорівнює вам людина, а то, що ви прагнете з нього зробити. Ми навіть не представляємо, як багато талантів загублене школою!  Вони губляться методом, способами навчання, відношенням до самої ідеї, хто такий «учень». Установка школи — «його треба вчити». А його дуже важливо слухати. Говорячи про якість спілкування, я маю на увазі пластичне відношення до нього, слухання живих потреб дитини. Якщо в школі цього не має, то повинне бути хоча б вдома. Дитині тепло, коли розуміють його потреби. Одна з найважливіших — воля досліджувати світ і одержувати враження. Дитина досліджує свої можливості — і потихеньку піднімає планку. Це природно, і в якість відносини матері входить прийняття його бажання ризикувати. Коли він маленький, він прагне вище залізти на дерево або по глибше забратися в калюжу, підростаючи — утекти із друзями в сусідній двір, ставши ще старше — повернутися додому пізніше звичайного, спробувати сигарету, вино… Отут дуже багато залежить від того, як поводяться батьки. Нотації й заборони неспроможні. І в цій конкретній ситуації, і в цілому. Так, вам хочеться, щоб дитина прийшла до якихось висновків, які вам  видадуться правильними. Він прийде до них, якщо буде бачити перед собою приклад. Усе, що ми бажаємо змінити в дітях, варто було б насамперед уважно перевірити: не чи є це тим, що краще було б змінити в нас самих. Наприклад, наш педагогічний ентузіазм. Імовірно, його краще направити на себе



Автор: ualin | Відгуки: 0 | Перегляди: 3304 | 30/12/2011 Дім та родина - Шлюб

Ссылка на статью:


Комментарий

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус