ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
Психологія та тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
Туризм, подорожі
    Імміграція
    Види туризму
    Готелі
    Дайвінг
    Дозвілля
    Китай
    Країни й міста
    Подорожі
    Працевлаштування за кордоном
    Різне про туризм
    Рекомендації подорожуючим
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Корисний десерт солодке без шкоди для фігури  
Сміх - кращі ліки  
Простота й екзотика китайської кухні  
П’ять кроків до ідеалу Саманти  
Курорт Сома Бій - куточок райської безтурботності в Єгипті  
Чим небезпечні замінники цукру  
Відомі ігри жанру "я шукаю" на теперішній момент  
Рекомендація інтернет-шоперам - не ведіться на провокації  
4 способи одягти улюблену сукню  
Полезная информация для владельцев любой автотехники - все виды моторного масла  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
фото   червень   ТРАНСПАПІЛЯРНІ   Winner   брюшной   Free   повышении   ІНСТРУКЦІЯ   організації   Ответы   термобігуді   менингококковая   инфекция   дитячі   футбол   перед  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
Щодо розвитку космічної програми КНР
Щодо розвитку космічної програми КНР
Китай розглядає освоєння космічного простору як важливу складову єдиної стратегії економічного розвитку, яка була проголошена наприкінці 70-х років ХХ-го століття.


На сьогоднішній день країна вже досягла значних успіхів у галузі супутникових технологій (виробництво і запуск супутників, у тому числі й на геостаціонарну орбіту, їх повернення, виведення на орбіту одразу декількох супутників однією ракетою-носієм тощо), дистанційного зондування, космічного стеження і контролю, а також у реалізації пілотованої програми та експериментах з мікрогравітації у космосі.
   
   Космічна техніка
   Штучні супутники Землі
   24 квітня 1970 року Китай запустив перший штучний супутник Землі (ШСЗ) “Дунфанхун-1” і, таким чином, став п’ятою у світі країною, яка вивела на орбіту супутник власного виробництва. Станом на кінець 2000 року країна створила і зупустила 47 ШСЗ різного призначення, коефіцієнт успішного запуску цього виду космічної техніки перевищив 90 відсотків.
   На сьогоднішній день Китай виробляє супутники п’яти серій: ШСЗ, що повертаються, супутники зв’язку “Дунфанхун”(DFH), метеорологічні супутники “Фен’юнь” (FY), науково-дослідні “Шицзянь (SJ)”, а також супутники з дослідження ресурсів Землі (т.зв. георесурсні супутники) – “Цзиюань” (ZY).
   
   Таблиця 1
   Запуск Китаєм супутників у 2000 році
   
   
   
   №
   
   Дата запуску
   Засіб виведення
   (ракета-носій)
   Космодром
   Тип супутника
   1 26 січня 2000 р. LM-3A Січан Супутник зв’язку “ChinaSat-22”
   2 25 червня 2000 р. LM-3 Січан Метеорологічні супутники “FY-2B”
   3 1 вересня 2000 р. LM-4B Тайюань Супутник для досліджень ресурсів Землі “ZY-2”
   4 31 жовтня 2000 р. LM-3A Січан Експериментальний навігаційний супутник
   5 21 грудня 2000 р. LM-3A Січан Експериментальний навігаційний супутник
   
    Ракети-носії (РН)
    Китай самостійно розробив 12 моделей ракети-носія серії “Чанчжен” (Великий похід), які здатні виводити супутники на колоземні, геостаціонарні і геосинхронні орбіти. Модель ракети "Чанчжен", яка призначена для виведення ШСЗ на колоземну орбіту, має максимальне корисне навантаження 9200 кг; корисне навантаження ракет, які використовуються для виведення ШСЗ на геостаціонарну орбіту, складає 5100 кг. Станом на початок 2001 року Китай здійснив 63 запуски ракет "Чанчжен", причому усі запуски, здійснені з жовтня 1996 року (усього 21), були успішними.
   
    Космодроми
    На сьогоднішній день у Китаї створено три бази для запуску космічних апаратів: Цзюцюаньська, Січанська і Тайюаньська. Вони успішно здійснюють запуск ракет-носіїв різного типу, ШСЗ місцевого та іноземного виробництва, а також космічних кораблів.
    Станом на кінець 2000 року Китай успішно здійснив запуск 27 іноземних супутників на замовлення Пакистану, Австралії, Швеції, США, Філіппін і Бразилії.
   
    Системи стеження і контролю
    У країні створено мережу наземних і морських станцій стеження і контролю за ШСЗ на колоземних і геостаціонарних орбітах, а також за польотом експериментальних космічних кораблів. Такі центри розташовані у Вейнані (для спостереження за геостаціонарною і колоземною орбітами), Сямені (геостаціонарна і колоземна орбіти), Нанніні (колоземна орбіта), Кашгарі (колоземна орбіта), Чанчуні (колоземна орбіта) та Міньсі (геостаціонарна і колоземна орбіти). Станції космічного стеження, які знаходяться на морських платформах, дозволяють здійснювати контроль за переміщенням супутників та космічних кораблів над Тихим, Атлантичним та Індійським океанами.
   Основним завданням космічної програми Китаю щодо подальшого розвитку національної системи стеження і контролю є її поступова інтеграція у міжнародні мережі стеження. Країна вже підписала угоди про співробітництво у цій сфері з Чилі, Кірібаті та Францією.
   Китайські інженери працюють над створенням космічної компоненти власної мережі стеження і контролю, оскільки існуюча сьогодні система може “працювати” лише з супутникими китайського виробництва. Основу досліджень у цій сфері вже закладено, оскільки, за деякими даними, офіційний Пекін отримав іноземну технічну допомогу у галузі виробництва лазерних радарів, що використовуються у сучасних системах космічного стеження за супутниками.
   
    Пілотований космічний корабель
    З 1992 року у Китаї ведуться роботи з підготовки до польотів людини в космос. Вже розроблено модель космічного корабля, в основу якого покладено надійній засіб виведення, ведуться роботи у галузі космічної медицини, підготовано кандидатів в космонавти, апаратуру для спостереження з космосу та експериментальне обладнання космічного корабля. 20-21 листопада 1999 року Китай здійснив успішний запуск першого безпілотного космічного корабля "Шеньчжоу". Цей експеримент підтвердив, що Китай у принципі володіє технікою запуску пілотованих космічних апаратів. 10 січня 2001 року з космодрому Цзяцюань здійснено запуск безпілотного космічного корабля “Шеньчжоу-2”, на борту якого було встановлено обладнання, яке планують використовувати при реалізації пілотованої космічної програми. Очікується, що космічний корабель “Шеньчжоу-4” буде вже пілотованим.
   
    Практичне використання космосу
    Супутникове зондування
    На початку 70-х років ХХ сторіччя Китай розпочав дослідження з практичного використання супутникової інформації, освоєння та впровадження відповідних технічних засобів, використовуючи для цієї мети як власні, так й іноземні супутники. Збирання інформації за допомогою супутникової апаратури на сьогоднішній день використовується у метеорології, геології, геодезії, сільському, лісовому і водному господарстві, морському судоплавстві, сейсмологогії, міському будівництві та в інших сферах. У Китаї створено цілий ряд структур, які збирають та обробляють супутникову інформацію: Державний центр супутникової інформації, Державний центр метеорологічної супутникової інформації, Китайський центр прикладної інформації про георесурси, Морський центр супутникової інформації, Китайська наземна станція прийому спутникової інформації тощо. Крім цього, у розпорядженні міністерств і комітетів Держради КНР, ряду провінцій і міст, а також Академії наук Китаю є свої установи з вивчення інформації, що надходить з супутників.
   
    Супутниковий зв’язок
    З середини 80-х років ХХ сторіччя Китай розпочав розвиток супутникового зв'язку. В країні створено декілька десятків великих і середніх наземних станцій супутникового зв'язку, що використовують космічні апарати як місцевого, так й іноземного виробництва. Кількість каналів міжнародного супутникового телефонного зв'язку перевищує 27 тисяч. Китай вже володіє трансляційною супутниковою мережею, до якої входять 33 супутникових транслятори, за допомогою яких передається приблизно 50 телевізійних програм Центрального телебачення, провінційних та освітнянських телепрограм. Через 32 радіоканали транслюються програми центральних радіостанцій країни, а також 40 програм місцевого радіо. Протягом останніх років Китай створив платформу прямого супутникового радіомовлення для віддалених сільських районів (з використанням методів цифрової обробки даних), у результаті чого вдалося значно збільшити коефіцієнт покриття території країни супутниковою радіо- і телемовною мережею. Станом на кінець 2000 року національна мережа прийому теле- і радіопрограм через супутники нараховувала 189 тис. станцій. Платформа обладнана також системами передачі мультимедійних широкодіапазонних освітнянських програм, які використовуються для дистанційного навчання.
   
    Супутникова навігація
    На початку 80-х років ХХ сторіччя Китай почав використовувати іноземні навігаційні супутники. Ця техніка використовується у таких галузях, як заміри територій, повітряна і морська навігація, сейсмологічний контроль, протипожежна охорона лісів, управління міським транспортом тощо. В 1992 році Китай приєднався до Міжнародної організації супутникової служби низькоорбітального пошуку і рятування (COSPAS-SARSAT), створив необхідну інфраструктуру, що суттєво розширило можливості аварійної сигналізації на судах, літаках та автотранспорті.
    На сьогоднішній день країна використовує американську Глобальну систему навігації та визначення місцезнаходження (GPS) та російську Супутникову систему глобальної навігації (GLONASS).
   
    Космічні дослідження
    На початку 60-х років ХХ сторіччя Китай розпочав дослідження вищих шарів атмосфери за допомогою зондуючих ракет і повітряних куль. Протягом 70-х років китайські вчері здійснювали дослідження навколишньої середи за допомогою науково-дослідних та експериментально-технічних супутників серії Шицзянь. За останні декілька років Китай розпочав космічні дослідження і налагодив міжнародне співробітництво у галузі метеопрогнозу. Починаючи з 80-х років здійснюються експерименти з вивчення космосу за допомогою супутників, що повертаються. Завдяки використанню такої техніки, китайським вченим вдалося отримати нові дані щодо росту кристалів і білків, вирощування кліток, селекції рослин тощо.
    Створено державні лабораторії, що займаються дослідженнями у просторовій фізиці, мікрогравітації, науці про життя людини в космосі, а також Прикладний центр ефективних космічних навантажень. Протягом останніх років за допомогою супутників Шицзянь китайські вчені дослідили стан заряджених часток у колоземних шарах та оцінили їхній вплив на Землю - вперше з використанням дистанційного управління було проведено експеримент з мікрогравітації текучих тіл (з цією метою вивчався двошаровий рідинний об'єкт).
   
   Міжнародне співробітництво у космічній галузі
   Двостороннє співробітництво
   Починаючи з 1985 року, Китай підписав угоди, протоколи про наміри або меморандуми про науково-технічне співробітництво у галузі освоєння космічного простору на міжурядовому чи міжвідомчому рівні з більш ніж десятьма іноземними країнами (Росія, Україна, США, Японія, Велика Британія, Франція, ФРН, Італія, Швеція, Аргентина, Бразилія тощо).
   Форми двосторонньої співпраці є доволі різноманітними – від розробки програм спільних космічних досліджень, взаємного обміну спеціалістами, організації наукових симпозіумів і конференцій до виробництва окремих типів космічної техніки, зокрема супутників та комплектуючих до них, надання послуг з комерційних запусків супутників тощо.
   У 1993 році була створена китайсько-німецька спільна компанія космічної промисловості “Хуаде”, у 1995 році між Китаєм і фірмами “Даса” (ФРН) та “Аероспесіалє” (Франція) був укладений контракт про спільне створення супутника “Сіносат-1”. Супутник був запущений на орбіту у 1998 році.
   Іншим прикладом міжнародної участі у розвитку китайської космічної програми є співпраця Китаю з Бразилією. 14 жовтня 1999 року на орбіту був виведений китайсько-бразильський супутник з досліджень ресурсів Землі “CBERS-1”.
   
   Багатостороннє співробітнитцво
   У червні 1980 року Китай вперше направив делегацію спостерігачів для участі у 23-й сесії Комітету ООН з питань мирного використання космічного простору, а 3 листопада того ж року офіційно став членом цього комітету. У 1983 та 1988 рр. офіційний Пекін приєднався до розроблених ООН багатосторонніх угод та конвенцій у космічній галузі - Договору про космічний простір, Протоколу про заходи спасіння, Конвенції про відповідальність, а також до Регістраційного пакту.
   Країна бере участь у здійсненні Прикладної програми освоєння космічного простору під егідною ООН. У 1999 році китайський уряд спільно з ООН та Європейським космічним агентством провів у Пекіні Симпозіум з питань розвитку аграрного виробництва з використанням прикладної космічної техніки.
   
   Згідно з опублікованою наприкінці 2000 року Білою книгою китайського уряду “Космічна галузь Китаю”, пріоритетними напрямами розвитку космічної галузі країни у наступні 10-15 років є:
   - створення надійної системи супутникового спостереження;
   - створення незалежної системи супутникової навігації і позиціювання;
   - технічна модернізація, покращання якісних характеристик китайських засобів виведення космічних апаратів (ракет-носіїв), у першу чергу РН класу “Великий похід”;
   - створення незалежної системи супутникового мовлення і телекомунікацій (перевага надаватиметься геостаціонарним супутникам зв’язку та супутникам прямого телемовлення);
   - реалізація пілотованої космічної програми;
   - створення у масштабі всієї країни системи прикладного дистанційного зондування;
   - розвиток фундаментальної космічної науки.
   У довгостроковій перспективі (20-25 років) китайська космічна програма передбачає:
   - комерціалізацію космічної діяльності;
   - створення багатофункціональної космічної інфраструктури;
   - проведення досліджень по пілотованій програмі;
   - прорив у галузі фундаментальних космічних досліджень.
   
   
   

Автор: ualin | Відгуки: 0 | Перегляди: 4601 | 26/02/2011 Туризм, подорожі - Китай

Ссылка на статью:


Комментарий

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус