ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
Психологія та тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
Туризм, подорожі
    Імміграція
    Види туризму
    Готелі
    Дайвінг
    Дозвілля
    Китай
    Країни й міста
    Подорожі
    Працевлаштування за кордоном
    Різне про туризм
    Рекомендації подорожуючим
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Як стати самим собі дизайнером  
Body Ballet гарний шлях до ідеальної фігури  
Безсоння і як з ним боротися  
Відпочинок на Мальті  
Блог або сайт? У чому фішка?  
Резная мебель, уют в вашем доме  
Цілющі делікатеси  
Я покохала одруженого. Що робити?  
Требования пожарной безопасности при эксплуатации наиболее распространенных объектов предпринимательской деятельности (часть 6)  
Як писати статті  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
року   виразковий   догляд   heelys   2011   %?3?   Marshall   студентські   степко   роди   боротися   острова   кузовн   форма   охранника  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
КНР-АСЕАН
КНР-АСЕАН
Однією з основних цілей створеної у 1967 році Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), фундаторами якої стали Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд та Філіппіни, було об'єднання зусиль країн регіону у боротьбі з активно застосованою тогочасним керівництвом Китаю політикою "експорту червоної революції" у сусідні держави.



    Ресурси практично всіх країн-засновниць Асоціації було, на той час, кинуто на боротьбу з повстанцями комуністичного спрямування, що знаходили моральну, матеріальну та фінансову підтримку в Пекіні. Формальним поштовхом до дій для країн Південно-Східної Азії (ПСА), які не бажали прийняти комуністичну ідеологію, стали події 1965 року в Індонезії, коли в результаті спроби державного перевороту, здійсненого місцевою компартією, країна на кілька місяців поринула в хаос і опинилась перед реальною загрозою громадянської війни. Окрім власне ідеологічних, етнічні чинники згаданих подій (всі ознаки вказували на те, що за спробою coup d`etat стояв Пекін) спричинили хвилю антикомуністичних та антикитайських настроїв, яка прокотилася державами ПСА і призвела до повного згортання офіційних зносин КНР з АСЕАН у другій половині 60-х років.
   Перші плоди поетапної імплементації політики реформ та відкритості, започаткованої Ден Сяопіном, перспектива стабільного економічного зростання, змусили керівництво Китаю по новому поглянути на АСЕАН. Практика показала, що, незважаючи на майже два десятиліття протистояння, національні інтереси як Китаю, так і держав-членів АСЕАН мають один дуже вагомий чинник, спільний для обох сторін взаємну зацікавленість до розвитку торгівельно-економічних контактів. Здоровий глузд підказував китайським аналітикам, що цей фактор може переважити всі інші, включаючи діаметрально протилежні ідеологічні платформи.
   До кінця 80-х років Китай практично повністю відмовився від політики прямої підтримки повстанських рухів та "братських партій" у інших державах; істотних змін зазнала зовнішньополітична стратегія офіційного Пекіна. Національні інтереси Китаю, зосереджені головним чином на забезпеченні модернізації та економічного розвитку, диктували необхідність застосування нових, прагматичних підходів у стосунках з колишніми ідеологічними ворогами і, в першу чергу, з державами АТР. Суттєві перетворення відбулись і в самій АСЕАН, де акцент все більше зміщувався на економічну інтеграцію та розвиток держав-членів.
   Закінчення "холодної війни", розпад Радянського Союзу та фундаментальні зміни у світовому геополітичному устрої ознаменували відновлення формальних відносин КНР з державами Асоціації як на двосторонній основі, так і в рамках формули КНР-АСЕАН.
   Нову сторінку у відносинах КНР-АСЕАН було відкрито 19 червня 1991 року, коли тогочасний міністр закордонних справ КНР Цянь Цічень, який відвідував зустріч керівників зовнішньополітичних відомств Асоціації в Куала-Лумпурі у якості гостя уряду Малайзії, висловив зацікавленість КНР у зміцненні співпраці з АСЕАН. Держави-члени Асоціації відповіли позитивно і у вересні 1993 року Пекін відвідала повноважна делегація на чолі із Генеральним секретарем АСЕАН Дато' Аджіт Сінгхом. У китайській столиці відбулись переговори із заступником міністра закордонних справ Тан Цзясюанєм, конкретним результатом яких стала домовленість між АСЕАН та КНР створити два постійно діючих спільних комітети: з питань економічної і торгівельної співпраці та з питань співробітництва у галузі науки і технологій. Обмін листами між Генсеком АСЕАН та міністром закордонних справ Китаю 23 липня 1994 року у Бангкоку формалізував створення комітетів. Тоді ж сторони домовились проводити консультації з питань політики та безпеки на рівні високих посадових осіб (senior official level).
   У липні 1996 року на міжміністерській зустрічі АСЕАН в Джакарті Китай отримав статус партнера АСЕАН по діалогу (аналогічний статус мають також США, ЄС, Австралія, Індія, Республіка Корея, Нова Зеландія, Російська Федерація, Японія).
   Всі означені чинники обумовили нинішній, досить динамічний характер стосунків між КНР та АСЕАН. Наразі КНР бере участь у роботі ряду консультативних зустрічей з АСЕАН, які включають Регіональний форум АСЕАН (АРФ), Пост-міністерські конференції (ПМК) за формулами 10+1 та 10+3, зустрічі Спільного комітету АСЕАН-КНР високих посадових осіб та Ділову Раду АСЕАН-КНР.
   Квінтесенцією діалогу КНР з АСЕАН є щорічні Пост-міністерські конференції, які відбуваються відразу після зустрічей керівників зовнішньополітичних відомств АСЕАН. ПМК за формулами 10+1 (АСЕАН + Китай) та 10+3 (АСЕАН + Республіка Корея, КНР, Японія), дають можливість міністру закордонних справ КНР викладати позицію Китаю з питань політики, безпеки, економічної співпраці та розвитку, що безпосередньо чи опосередковано впливають на стосунки Пекіна з Асоціацією. Китай бере також участь в АРФ, який концентрує свою роботу на ключових питаннях політики та безпеки в Азіатсько-тихоокеанському регіоні. Крім того, зустрічі на рівні високих посадових осіб, де КНР, як правило, представлена заступником міністра закордонних справ, є інструментом більш детального та глибинного вивчення питань, що становлять взаємний інтерес сторін.
   Створення у лютому 1997 року Спільного комітету із співробітництва, метою якого є координація механізмів співпраці на робочому рівні, інституціоналізувало і формально закріпило партнерські відносини між Китаєм та АСЕАН.
   У грудні 1997 року Голова КНР Цзян Цземінь взяв участь у першому в історії двосторонніх відносин самміті АСЕАН-КНР, за підсумками якого лідерами було прийнято Спільну заяву, що зафіксувала наміри сторін встановити партнерські відносини, спрямовані у 21 століття, на основі добросусідства та взаємної довіри. На другій подібній зустрічі у 1998 році Китай представляв Заступник Голови КНР Ху Цзіньтао, а в 1999 році на аналогічному форумі в Манілі побував Прем'єр Державної Ради КНР Чжу Жунцзі.
   Після інавгурації Спільного комітету з питань співробітництва в галузі науки і технологій 21 березня 1995 року у Бендар Сері Бегавані (Бруней Дарусалам), сторонами здійснюється ряд проектів у сферах метеорології, вивчення проблем землі, захисту навколишнього середовища. Під спільним патронатом Генсека АСЕАН та Посла КНР в Джакарті діє Фонд співпраці АСЕАН-КНР.
   Активно розвиваються і торгівельно-економічні стосунки Китаю з АСЕАН. Підписання Рамкової Угоди щодо всебічного економічного співробітництва між КНР та країнами АСЕАН надали нового імпульсу торгівельно-економічній взаємодії між двома сторонами. Сукупний товарообіг між КНР та державами АСЕАН невпинно зростає і станом на кінець 2002 року становив більше 57 млрд. дол. США, що на 31 відсоток більше ніж у 2002 році. КНР є шостим за обсягами експортним ринком для АСЕАН у той час, коли країни АСЕАН є п’ятим експортним ринком для КНР. Найбільш плодотворним є співробітництво у сфері сільського господарства. Обсяг торгівлі продуктами сільського господарства щорічно сягає за 5 млрд дол..США. Великим є потенціал у сфері взаємного інвестування.
   Обсяг торгівлі між КНР та АСЕАН за перші два місяці 2003 року зросли на 53 відсотки у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 10 млрд. дол. США, при цьому експорт КНР виріс на 30 відсотків а імпорт – на 72 відсотки.
   У галузі туризму країни АСЕАН залишаються головною метою закордонних туристичних поїздок громадян КНР. У 2002 році більше ніж 10 млн. китайських туристів відвідали країни цього регіону.
   З 29 липня по 1 серпня 2002 р. в столиці Брунея м.Бандар-Сері-Бєгаван відбулася 35-а нарада АСЕАН на рівні міністрів закордонних справ. Крім країн-членів АСЕАН у зазначеному формі також взяли участь США, Росія, Китай, Японія та Індія. Під час наради розглядалися питання боротьби з тероризмом та транснаціональною злочинністю, регіональної безпеки, співробітництва та інтеграції у рамках Асоціації.
   З огляду на вплив подій 11 вересня на міжнародну безпеку, на форумі була висловлена готовність щодо активізації співпраці у боротьбі з тероризмом з метою перетворення Південно-Східної Азії в найбезпечніший регіон світу. У контексті активізації співробітництва у боротьбі з тероризмом учасники форуму виступили з заявою щодо боротьби з фінансуванням терористичних організацій, у якій підкреслили необхідність співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, вжиття відповідних заходів з метою відстоювання прозорості фінансової системи та активізації обмінів інформацією. Зазначена заява містить у собі пропозиції щодо протидії фінансуванню тероризму, у т.ч. шляхом заморожування авуарів терористичних організацій, виконання відповідних резолюцій ООН, укріплення транснаціонального співробітництва, надання фінансової допомоги країнам з метою удосконалення законодавства, здійснення регулярного моніторингу ситуації.
   Під час Наради Міністр закордонних справ Китаю Тан Цзясюань виступив з ініціативою щодо розробки нової регіональної концепції безпеки, яка передбачає підвищення уваги АСЕАН до нетрадиційних питань безпеки на основі взаємної довіри, вигоди, рівності та взаємодії сторін. На думку китайської сторони, “успішним втіленням нової концепції безпеки є Шанхайська організація співробітництва”.
   За підсумками форуму були прийняті робоча програма Асоціації у сфері інтеграції, конкретні плани та проекти стосовно інформаційних технологій, освоєння людських ресурсів, розвитку інфраструктури і регіональної економічної інтеграції з метою нарощування економічної могутності та підвищення конкурентоспроможності країн регіону, скорочення розриву у розвитку між членами організації.
   Крім того, АСЕАН, з одного боку, та Китай, Японія і Республіка Корея, з іншого, домовилися про подальше сприяння багатовекторному співробітництву у форматі “десять плюс три”. Також були підписані Декларація між АСЕАН і США щодо координації дій у боротьбі з тероризмом та Меморандум між АСЕАН і Австралією про взаєморозуміння з питань розвитку та співробітництва, що, на думку учасників Наради, стало результатом досягнення ними спільних критеріїв у двосторонньому співробітництві.
   Торкаючись питань взаємодії між АСЕАН і КНР, китайський міністр закордонних справ підкреслив необхідність зберігання тенденції розвитку відносин між сторонами, а також важливість успішної підготовки майбутньої зустрічі керівників АСЕАН і Китаю. Тан Цзясюань висловив упевненість щодо ефективності співпраці з питань розвитку зони вільної торгівлі, розширення двостороннього співробітництва у торговельно-економічній області, започаткування процесу освоєння басейну Меконгу, налагодження взаємодії у нетрадиційних сферах безпеки.
   У цілому учасники 35-ї Наради АСЕАН підтвердили зацікавленість у подальшому зміцненні регіонального співробітництва та висловили готовність активізувати всебічні контакти у рамках Асоціації.
   За 35 років існування діяльність АСЕАН набула досить широкого спектру. Так, країни АСЕАН, які об’єдналися, у тому числі, для протидії політиці КНР в регіоні Південно-Східної Азії, проводять активні консультації з Китаєм з широкого кола питань. Останнім прикладом такого діалогу стала зустріч 29 квітня 2003 року у Бангкоці керівників урядів країн АСЕАН та Китаю у форматі 10+1, на якій обговорювалися питання спільної боротьбі з атиповою пневмонією.
    Незважаючи на позитивну динаміку контактів Китаю з Асоціацією, у двосторонніх стосунках Пекіна з державами АСЕАН залишаються і проблемні питання, найбільш помітними з яких є територіальні суперечки. Позаяк Китай прагне вирішувати подібні питання на двосторонньому рівні, де домінування КНР є особливо відчутним, країни АСЕАН прагнуть перевести переговорний процес у русло АСЕАН-КНР, оскільки позиції самих членів Асоціації у цьому питанні є досить неоднозначними і, часто, відмінними. Водночас, певні позитивні зрушення відбуваються і на цьому, традиційно чутливому, напрямку відносин. Враховуючи колективні зобов'язання АСЕАН не визнавати незалежність Тайваню і не підтримувати з Тайбеєм будь-яких офіційних контактів, Китай поступово змінює тактику експансії на островах Спратлі, надаючи своїй позиції більш гнучкого характеру.
   Останнім часом спостерігається підвищений інтерес з китайського боку до проблеми розвитку відносин КНР з країнами АСЕАН у контексті наявності розбіжностей у підходах до економічного освоєння ряду островів акваторії Південно-китайського моря, де, на думку китайських аналітиків, існує реальна загроза виникнення військового конфлікту між Китаєм і прибережними країнами за участю США, оскільки “ці країни посягають на територіальну цілісність Китаю і, незважаючи на неодноразові попередження Пекіну, продовжують нарощувати військову та економічну присутність у спірних морських районах”.
    За оцінкою китайських фахівців, контроль над акваторією Південно-китайського моря має стратегічного значення для КНР, оскільки у надрах цього регіону криються великі запаси нафти та газу, які можуть забезпечити потреби країни протягом тривалого часу. Крім того, через морську акваторію проходять найважливіші шляхи, які зв’язують Китай з країнами Азіатсько-тихоокеанського регіону, Європи та Африки. Якраз через цей район, насамперед Малаккську протоку, до КНР імпортується основна доля сирої нафти, що має великого значення для енергетичної безпеки Китаю в умовах наростаючої залежності країни від нафтоімпорту.
    На думку китайських політологів, “незважаючи на намагання Китаю у останні роки розвивати відносини дружби та добросусідства з АСЕАН, військова діяльність членів зазначеної організації в районі Спратлі не зменшується, водночас, продовжується координація антикитайських дій у районі, що перетворює Південно-китайське море у порохову бочку, яка спроможна спровокувати війну”.
    Ситуація ускладнюється тим, що США після закінчення “холодної війни” відійшли від позиції “нейтралітету та невтручання” у прикордонні суперечки у Південно-китайському морі та активізували в регіоні дії свого військового флоту. Авіанесучі угрупування США, які знаходяться у регіоні, регулярно проводять з прибережними країнами спільні навчання, у яких, за даними китайської сторони, КНР подається у якості “ймовірного супротивника”. Сполученими Штатами також розгорнуто у регіоні розгалужену систему розвідувального слідкування за діяльністю китайських збройних сил. З цією метою влітку минулого року було перебазовано на острів Гуам стратегічні бомбардувальники В-2 і крилаті ракети, проводиться підготовка до розгортання локальної системи ПРО.
   Серед інших питань, які викликають прискіпливу увагу в Пекіні, є політика держав АСЕАН щодо етнічної китайської діаспори, чисельність якої у країнах ПСА вимірюється мільйонами. Офіційно Пекін визнає це питання внутрішньою справою кожної окремої країни, хоча події травня 1998 року в Індонезії довели, що стурбованість КНР фактами побутової дискримінації та переслідування "хуацяо" спостерігається на найвищому державному рівні. Позитивні зрушення у ставленні до етнічних китайців, що намітились після приходу до влади адміністрації Абдурахмана Вахіда, закріплені за час керівництва Індонезією - неформальним лідером АСЕАН -, М.Сукарнопутрі, яка рішуче протидіє проявам мусульманського екстремізму, націленому, у тому числі, проти "хуацяо".
   Важливість АСЕАН, яка наразі об'єднує 10 країн із загальною кількістю населення понад 500 млн. чол., колосальними природними та фінансовими ресурсами і є одним із провідних гравців на геополітичній карті АТР, і надалі визначатиме прагнення Китаю до поглиблення стосунків з державами Асоціації як на двосторонньому рівні, так і в рамках АСЕАН-Китай. При цьому, Пекін намагатиметься використовувати позицію ряду держав ПСА як один із додаткових аргументів для послаблення домінування США в регіоні.
   Економічне зростання Китаю, політична вага КНР на міжнародній арені та посилення ролі Пекіна у регіональних справах, зокрема, перехід під юрисдикцію КНР Гонконгу (який входить у п'ятірку основних торгівельних партнерів АСЕАН) та Макао, є основними рушіями зацікавленості з боку АСЕАН у підтриманні стабільних політичних стосунків і подальшому розвитку торгівельно-економічного співробітництва з Китаєм. Промовистим свідченням цього є також динаміка обмінів візитів між КНР та АСЕАН протягом останнього часу на усіх рівнях, включаючи найвищий державний.
   Найбільш гострим питанням у відносинах між КНР та державами АСЕАН як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях, залишаються територіальні проблеми, насамперед, щодо приналежності островів Спратлі. Водночас, можливість виникнення локального збройного конфлікту (не враховуючи поодинокі випадки демонстрації сили, які мають переважно пропагандистський характер) є вкрай маловірогідною, оскільки всі втягнуті в суперечку сторони зацікавлені у збереженні стабільності в регіоні, яка є запорукою економічного розвитку.
   Оскільки майже всі прикордонні питання з іншими державами регіону КНР практично вирішено, є підстави вважати, що зусилля китайської дипломатії у напрямку вирішення територіальних проблем з АСЕАН буде інтенсифіковано. Найбільш прийнятною формулою, робота над якою вже триває, очевидно, буде вироблення взаємоприйнятних механізмів, які б забезпечували спільне використання природних ресурсів на спірних територіях, без чіткого визначення їх державної приналежності.
   Беручи до уваги наявність значної кількості етнічного китайського населення у державах ПСА та ключову роль "хуацяо" у приватних секторах економік практично всіх держав АСЕАН, активне використання китайської діаспори і надалі залишатиметься для Пекіна дієвим інструментом поширення не лише політичного, а й етнічно-культурного впливу Китаю в регіоні.
   
   

Автор: ualin | Відгуки: 0 | Перегляди: 7120 | 26/02/2011 Туризм, подорожі - Китай

Ссылка на статью:


Комментарий

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус