ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
Психологія та тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
Туризм, подорожі
    Імміграція
    Види туризму
    Готелі
    Дайвінг
    Дозвілля
    Китай
    Країни й міста
    Подорожі
    Працевлаштування за кордоном
    Різне про туризм
    Рекомендації подорожуючим
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Як відкрити свій партнерський ігровий портал  
Чайна Лао Ше  
Із зими в літо гарячий квартет  
Рекламные и декоративные атрибуты - светодиодная бегущая строка и другие устройства  
ИНСТРУКЦИЯ по охране труда для шиномонтажа  
Вступление в СРО в Калуге - как быстро и правильно провести подобную процедуру  
Як зберегти здоров’я дитини від шкільних перевантажень  
Історія дамського купальника  
«BTX-A» терапия для удаления морщин.  
Факультет підготовки фахівців для підрозділів державної автомобільної інспекції Донецького юридичного інституту МВС України  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
праці   вибрати   багатоплідна   доріжка   стать   ліжечко   новини   лікування   ускорении   Маласезії   продуктів   недвижимость   конфликтов   язва   монополія  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
Історія розвитку відносин між Україною та КНР у гуманітарній сфері
Історія розвитку відносин між Україною та КНР у гуманітарній сфері
Ще у 17-18 ст. українці, у складі російських дипломатичних, торгових і релігійних місій, побували в Китаї. У 1820-21 р. Китай відвідав український синолог і мандрівник Юрій Тимковський, що залишив записки про Піднебесну у своєму щоденнику «Подорожі в Китай через Маньчжурію 1820 і 1821 р.»


Більше 10 років (з 1819 по 1832 р.) провів у Китаї український лікар, випускник Петербурзької Медико-хірургічної Академії Йосип Войцеховський. Згодом – професор першої в Росії кафедри китайської і маньчжурської філології в Казанському університеті. Повстанням тайпінов цікавився Т.Шевченко, про що свідчать записи в його щоденниках. Значний внесок у синологію належить українському історику й археологу М.Бантиш-Каменському, котрий зібрав і видав у 1882 р. збірник документів «Дипломатичний збірник справ між Російськими і Китайськими державами з 1619 по 1792 р.». До революції 1917 р. посаду Посла Російської імперії займає уродженець Чернігова Іван Коростовець, що залишив кілька письмових праць про Китай.
   
   Православні місії.
   Згідно з Нерчинським договором 1689 р. Росія одержала право на відкриття в Пекіні постійної духовної православної місії. Українці не тільки входили до складу цих місій, але й очолювали їх. Глава першої місії – архімандрит Іларіон Лежайський, другої – архімандрит Антоній Платковський, третьої – І.Боягузів, четвертої – Г.Лінцевський, сьомої – С.Грибовський, одинадцятої – В.Морачевич.
   
   Українські поселення в Китаї.
   Виникнення більшості українських поселень припадає на другу половину 19 століття. Їхня поява була пов'язана з еміграцією українців з Лівобережної України. У самому Китаї центром українських поселень була північно-східна частина - Маньчжурія і Харбін. Так, у Харбіні в 1920-30 р. проживало близько 15 тисяч українців, а всього в Маньчжурки (Харбін, Мукден, Дайрен, Гірін і т.д.) - від 30 до 45 тисяч чоловік. У Маньчжурки вони в основному працювали на будівництві Східно-китайської залізниці, а після завершення будівництва – працівниками залізниці. У цей час у Харбіні діяли українські школи і гімназії, українська православна парафія. Протягом 1917-20 р. українська колонія в Маньчжурки поповнилася політичними емігрантами. Крім Маньчжурки, невеликі українські товариства виникали в Шанхаї і Тяньцзіні. Одним з головних досягнень українського товариства в Китаї була власна преса. Так, у Харбіні видавалися такі газети як «Українське життя», «Маньчжурський вісник», «Вісти Української національної колонії в Маньчжоу-го»; у Шанхаї – «Шанхайське суспільство», «Український голос на Далекому Сході»; у Ціндао - «На Далекому Сході». У Харбіні і Шанхаї українці мали свої радіопрограми.
   У 1920-40 р. у Китаї нараховувалося від 35 до 50 тисяч українців, велика частина яких проживала в Маньчжурії. У 1945 р. з вступом у Китай Радянської Армії українські громади припинили своє існування. Частина українців була заарештована і вивезена в СРСР, інші встигли виїхати на Тайвань і Філіппіни, звідки пізніше перебралися в Австралію, Аргентину, Канаду і США. За даними професора Уханьського університету Хе Жунчана на початку 1990 р. у Китаї проживало 20 тисяч українців, цілком асимільованих з місцевим населенням.
   Після революції 1917 р. велика частина китайців, що проживали в той момент на території України, встала на сторону більшовиків. У 20-х роках на Україні проживало близько 1000 китайців. У Києві видавалася китайська робоча газета – «Гуангунбао». Українці були в складі радянських добровольців у Китаї, під час воєнних дій з Японією. У 1959-65 р. послом СРСР у КНР був українець Степан Червоненко.
   
   Дослідження в області китаєзнавства в 1926-30 р. велися в рамках Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. У 1913 р. у Київському Комерційному інституті викладав китайську і японську мови відомий сходознавець М.І.Конрад. У 20-х рр. у Києві працював професор Б.Г.Курц – фахівець у питаннях історії російсько-китайських відносин. У 20-х рр. була створена Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства з центром у Харкові, де в травні 1927 р. був проведений перший з'їзд сходознавців України. У лютому 1930 р. у Харкові був відкритий Всеукраїнський науково-дослідний інститут сходознавства, де викладалася китайська мова. У журналі «Східне світло», що видавався в Харкові (1927-1931 р.), друкувалися статті з синології.
   Однак у 1931 р. Академія наук СРСР визначила недоцільним вивчення китаєзнавства. У результаті НДІ з Всеукраїнською науковою асоціацією закрили, а фахівці були переведені в російські інститути.
   Центри сучасного українського китаєзнавства – Інститут Сходознавства імені А.Кримського НАН України, Національний університет імені Тараса Шевченко, Київський Державний Лінгвістичний університет.
    У 1957 р. у Києві був відкритий інтернат з вивченням китайської мови, а в 1958 р. – кафедра китайської філології Львівського університету.
   У той же час у Китаї стали з'являтися переклади творів Т.Шевченка, і.Франка, Л.Українки, М.Рильського, А.Головка, А.Гончара, М.Коцюбинського, В.Собка, В.Стефаника, Ю.Яновського, А.Корнійчука, М.Островського. У 1956 р. у Китаї широко відзначався 100-літній ювілей І.Франка, а в 1961 р. – 100-ліття з дня смерті Т.Шевченка. Китайською мовою видавався журнал «Культура й освіта в Радянській Україні».
   З проголошенням незалежності України і становленням українсько-китайських дипломатичних відносин у Китаї помітно збільшився інтерес до України. Відновив свою роботу Центр українознавства в Уханьському університеті, створений у 60-х рр. (1965) Інститут лексикографії Хейлунцзянського університету в Харбіні підготував і видав у Пекіні українсько-китайський словник.
   Безпосередні зв'язки встановили і підтримують між собою Академії наук України і Китаю.
   Державна бібліотека Академії наук України веде обмін науковою і художньою літературою з Академією наук КНР, Пекінською і Нанкінською бібліотеками.
   У Вузах України з 1951-1964 р. було підготовлено 880 фахівців із КНР.
   У 1954 р. у Київському музеї східного і західного мистецтва був створений постійний розділ «Китайське мистецтво». А в 1958 р. було утворено Українське відділення Товариства радянсько-китайської дружби.
   
   Літературний обмін
    За період 40-60 р. було переведено й опубліковано твори понад 60 українських письменників і поетів. Слід зазначити інтерес китайського читача до творчості М.Островського – у 1942 р. його роман «Як гартувалася сталь» був переведений на китайську мову і миттєво став одним із самих популярних романів у Китаї. Його популярність не зменшилася і зараз, про що свідчить чергова екранізація роману китайською кіностудією «Ваньке» разом з кіностудією імені А.Довженко. Зйомки фільму проходили в Україні. Всі ролі у телефільмі виконували українські актори. Телефільм отримав ряд призів 18-го всекитайського телефестивалю “Золотий орел” (2000 р.).
   Із середини 80-х років, з переглядом ідеології і зовнішньої політики СРСР і КНР, починається помітне потепління взаємних відносин, що помітно відбилося на відносинах у гуманітарній сфері. Починаючи з кінця 80-х років, Україну відвідало безліч делегацій китайських письменників, перекладачів і вчених з Інституту закордонної літератури Академії суспільних наук КНР. У вересні 1989 р. у Києві на базі українського відділення Всесоюзної Асоціації китаєзнавців пройшла наукова конференція, присвячена 40-річчю КНР.
   

Автор: ualin | Відгуки: 0 | Перегляди: 5843 | 26/02/2011 Туризм, подорожі - Китай

Ссылка на статью:


Комментарий
    CaseyGot13:52 22-01-2017    
wh0cd485556 <a href=http://buyflagyl.club/>where to buy flagyl online</a> <a href=http://generic-valtrex.eu/>generic valtrex</a> <a href=http://celexa-online.trade/>buy celexa</a> <a href=http://buystrattera6.top/>strattera</a> <a href=http://arimidex-fo
    CaseyGot05:13 20-01-2017    
wh0cd960873 <a href=http://generic-for-zoloft.cricket/>zoloft</a> <a href=http://genericcialis.site/>order generic cialis online</a> <a href=http://buyampicillin.gdn/>buy ampicillin without prescription</a> <a href=http://metformin-hydrochloride.bid/>met


Страница: 1

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус