ualin.com
Додати статтю | Реєстрація


Інтернет
Автомобілі та мотоцикли
Бізнес
Будівництво, ремонт
Дім та родина
Діти
Захоплення, хобі
Комп'ютери та ПЗ
Красота, імідж, косметика
Медицина та здоров'я
Мода, стиль
Приготування їжи
Психологія та тренінги
Реклама та PR
Релігія, непізнане, окультизм
Реферати, курсові, лабораторні, методички
Собаки, кішки, рибки, птахи
Суспільство та політика
Товари та послуги
Туризм, подорожі
    Імміграція
    Види туризму
    Готелі
    Дайвінг
    Дозвілля
    Китай
    Країни й міста
    Подорожі
    Працевлаштування за кордоном
    Різне про туризм
    Рекомендації подорожуючим
Фітнес, схуднення, дієти
Чоловік та жінка
Сексуальна розкутість внутрішня воля або розбещеність  
Виразкова хвороба  
Захоплюючий мир браузерних онлайн-ігор  
Вакцина від наркотичної залежності реальність  
П’ять способів перемогти безсоння  
СТАТУТ КОЛЕКТИВНОГО МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА (часть 1)  
Обережно вагітна жінка!  
Оформление детской комнаты  
Что такое PR  
Новий рік для маляти  
Безкоштовне розміщення статей: психологія, тренінги, авто, красота, мода, родина - ualin.com
салон   краси   колючі   ліжечко   chandi   доброкачественные   вироби   податкова   асеан   бюджет   задачи   выгодные   1756   особи   кактус   Бруцеллез  
Зберегти сторінку Зробити стартовою Відправити другу
 укр
 рус
Щодо основних тенденцій розвитку міжнародної ситуації та зовнішньополітичної стратегії Китаю у нових геополітичних умовах сучасності
Щодо основних тенденцій розвитку міжнародної ситуації та зовнішньополітичної стратегії Китаю у нових геополітичних умовах сучасності
У міжнародному політичному та економічному порядку у наступні 10 років відбудуться безпрецедентні і докорінні зміни.
   За розрахунками китайських аналітиків, стратегічне середовище у першій декаді ХХІ століття характеризуватимуть такі тенденції:


Інформатизація спричинює широкий і всебічний розвиток глобалізації. У наступні 10 років інформаційна революція буде прискорюватись. Здатність країн успішно конкурувати на міжнародній арені все більш залежатиме від їх спроможності створювати, отримувати та застосовувати інформаційні ресурси. Капітал, ресурси, робоча сила, інформація і технології крокують світом з усе зростаючою швидкістю. Інвестиції і торгівля набувають все більш вільного характеру. Інтернет-економіка призвела до інтенсивного розширення секторів надання послуг у світі. Найбільш активні транснаціональні компанії перетворюються на оплот світової економіки. Світова економічна система зачіпає інтереси практичного кожного.
   
   Регіоналізація та глобалізація розвиваються паралельно. Прискорений розвиток глобалізації сприятиме посиленню тенденції до регіоналізації у світі. Всі країни будуть виявляти більшу активність у пошуках регіональної співпраці у економічній, політичній сферах та у галузі безпеки. Це сформує, на думку Пекіна, п’ять основних зон співробітництва:
   1) Північна і Південна Америка, де провідну роль відіграватимуть США;
   2) Європейський Союз (ЄС) з лідерством Німеччини, Франції, Італії та Британії, який включатиме також країни Східної та Південно-східної Європи;
   3) Співдружність незалежних держав (СНД), орієнтована на Росію;
   4) мусульманський світ;
   5) Східна Азія.
   
    Світова економіка увійшла в нову еру з найвищими темпами росту та високим ступенем технологізації. Чинники економічного зростання змінились і відтепер субстантивна (матеріальна) економіка не буде в змозі спричинювати сплеск економічного росту.
    Натомість, економічні системи США, Японії та Європи проходять період трансформації від субстантивної (матеріальної) економіки до економіки знань, де приріст в основному забезпечуватиметься за рахунок науки та високих технологій. В результаті, швидкість і масштаби розвитку решти світової економіки будуть певним чином обмеженими.
    З іншого боку, світова економічна система буде і надалі зростати, а обсяги світової торгівлі збільшуватимуться ще швидше. Економіки країн, що розвиваються, переживають період росту кількісних показників. Найбільшими вони будуть у Китаї, Індії, Східній Азії та Латинській Америці. Розвиток економіки знань в США, Японії та Європи стимулюватиме економічне зростання у всьому світі.
   
    Нинішній світопорядок, визначений рамками “одна наддержава та багато великих держав” фундаментальних змін не зазнає. Конфронтація між однополярним та багатополюсним світоглядами найближчим часом не закінчиться. У наступні 10 років США зберігатимуть свої позиції на міжнародній арені як єдиної наддержави. В той же час, США, Японія та Європа прискорюватимуть інтеграційні зусилля у галузях фінансів, інвестицій, торгівлі, науки, технологій та інформації, що посилюватиме позиції згаданих держав і не сприятиме процесу мультиполяризації. Вже зараз ЄС досягнуто відчутного прогресу на шляху всебічної інтеграції. Тенденція до того, що країни ЄС “говоритимуть в один голос” у питаннях зовнішньої політики та безпеки посилюватиметься. Японія, намагаючись зберегти свої позиції як другої найбільшої економіки у світі, продовжуватиме нарощувати військову міць.
    Загалом, Європа та Японія намагатимуться не поступатися Сполученим Штатам у світових справах. Більш того, очікується, що впродовж кількох років Росія досягне політичної стабільності та поступово долатиме економічний спад, на зміну якому прийде період економічного зростання. Вже зараз чітко простежується тенденція до зміцнення відносин Росії з державами СНД, що свідчить про вкрай низьку ймовірність того, що Москва планує підкорятися волі США.
    Крім того, протягом останніх кількох років швидко розвивалася економіка Індії, яка у перспективі постане у ролі одного з полюсів сили. Збільшення кількості та зростання могутності великих держав допоможе стримувати єдину наддержаву світу. Водночас, регіоналізація також виступатиме противагою намірам США зберегти однополюсну систему світопорядку.
   
    Реформування міжнародної системи стає все більш глибоким та всеохоплюючим, тоді як протиріччя Північ-Південь зростають. Основною вимогою часу є докорінна реформа нинішньої ірраціональної політичної та економічної системи. Реформована міжнародна система буде більш структурованою, яка систематизує, легалізує та перманентно закріпить домінуючі позиції США, Японії та Європи у світовій економіці та політиці. Якщо згадані країни не зможуть реалізовувати свої переваги через механізми ООН, вони обов’язково поширюватимуть політичні функції таких організацій як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк та G-8. Таким чином вони спробують послабити роль ООН у світовій геополітичній системі координат.
   
    Процеси контролю над озброєннями та роззброєння можуть набути зворотного характеру, небезпека гонки озброєнь та локальних конфліктів високої інтенсивності зберігатиметься. США вирішили збільшити військові витрати на 112 млрд.дол. у 2000-2005р.р.. Сенат США відмовився схвалити Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (Comprehensive Test Ban Treaty). Денонсація у односторонньому порядку Договору по ПРО 1972р. свідчать про серйозність намірів США, спрямованих на розробку та запровадження систем Театру військових дій (TMD) та Національної Протиракетної Оборони (NMD). Росія, Європа та Японія, інтереси яких заторкнуті політикою військової експансії США, висувають аналогічні плани. Росія розпочала імплементацію нової військової доктрини і збільшила військові витрати до 3,5% ВВП; Японія продовжуватиме залишатися другою країною за абсолютними показниками військових витрат; на 28,2% збільшились у 2000р. військові витрати Індії, що складає 3 млрд.дол. США. Продовжуватиметься розвиток ядерної програми Нью-Делі.
   
    Азіатсько-тихоокеанський регіон (АТР) відіграє все більш важливу роль у рамках світової геополітики. США будуть протистояти спробам кинути виклик їх одноосібному домінуванню в АТР.
    По-перше, АТР акумулював провідні стратегічні сили світу, включаючи п’ять з семи існуючих ядерних держав, чотири із десяти впливових економічних організацій та кілька провідних сил, регіонального масштабу: Індія, Китай, АСЕАН та Японія.
    По-друге, зміцнення або послаблення АТР має колосальний вплив на глобальний геополітичний устрій. Сукупний ВВП держав АТР перевищує 7 млрд.дол.США, що приблизно відповідає рівню ЄС та Північної Америки, але АТР має вищі показники економічного зростання. Швидке посилення позицій Китаю та Індії не лише докорінно змінить регіональну геополітичну структуру, а й накладе помітний відбиток на світовий геополітичний устрій.
    По-третє, переслідуючи власні геополітичні цілі в АТР, Росія прагнутиме до розширення стосунків з Китаєм та Індією, а також з Японією. Це дасть змогу дещо послабити тиск на Москву з боку Європи та збільшить простір для маневру Росії в ході діалогу із Сполученими Штатами.
    По-четверте, звертаючи свій стратегічний фокус на АТР, США активно відстоюватимуть розширення НАТО на схід, як однієї з противаг зростаючій ролі Китаю та Індії.
   
   Основна тенденція - прагнення до миру та розвитку - зберігатиметься, а міжнародна ситуація загалом характеризуватиметься стабільністю на фоні деяких локальних сполохів напруженості. З одного боку, підтримка міжнародного миру стала консенсусом серед членів міжнародної спільноти, з іншого - навряд чи вдасться уникати регіональних конфліктів та локальних заворушень. У певні періоди та у певних сферах вони можуть інтенсифікуватися. На думку Пекіна, конфлікти та нестабільність матимуть місце, перш за все, у країнах мусульманського світу, у зоні в формі U навколо Китаю: від Корейського півострову, через Південну та Центральну Азію та до Африканського континенту.
   
   За таких умов, у наступні 10 років Китай у своїй зовнішньополітичній стратегії буде настійливо добиватися повномасштабної участі у процесі реформування та пристосування нинішньої системи світоустрою, створюючи таким чином сприятливі умови для стратегічного зростання. Очікується, що з цією метою Китай буде:
   
   Приділяти особливу увагу розвиткові.
   Основні проблеми, з якими наразі стикається Китай, виникають в результаті процесу розвитку і мають ключ до вирішення саме у розвитку.
   Беручи участь у реформуванні системи міжнародних відносин, Китай, вірогідно, займатиме досить конструктивну позицію. З подальшим розвитком економіки Китаю, залежність КНР від світової кон’юктури ринку, сировини, капіталу та технологій збільшуватиметься. Китайські аналітики вважають, що після забезпечення економічних інтересів Китаю у глобальному масштабі, сфера його стратегічних інтересів розповсюдиться на всю земну кулю. Це вимагатиме від Китаю активної і конструктивної участі у процесі реформування та пристосування міжнародної системи, яка б відображала потреби Китаю.
   
   Активно застосовувати багатовекторну дипломатію.
   При цьому будуть підтримуватися два основні баланси: перший - між зовнішньою політикою Китаю щодо США та щодо інших держав світу; другий - між багатовекторною дипломатією та дипломатичними стосунками із країнами Третього світу. У довгостроковій перспективі відносини між КНР та США визначатимуться співпрацею та конкуренцією. У розвитку дипломатичних відносин із США, Китай намагатиметься збільшувати частку співпраці та обмежувати сфери суперництва. В той же час, Китай активно розвиватиме стосунки з Росією, Японією та Європою, забезпечуючи таким чином більшу кількість політичних та економічних інтересів та послаблюючи тиск США на КНР у стратегічному плані. Водночас, Китай традиційно підтримуватиме розвиток відносин з країнами, що розвиваються.
   
   Нарощувати свою вагу і вплив в регіоні.
   Це означає, що, розвиваючись економічно, Китай прагнутиме розширювати стосунки з країнами, що розвиваються, та розповсюджувати свій історичний та культурний вплив у АТР. Крім того, Китай є найбільшою соціалістичною країною у світі. Тому його досвід та успіхи у впровадженні реформ, відкритості та відстоюванні власного незалежного шляху розвитку матимуть не лише матеріальні, а і важливі моральні дивіденди, у першу чергу, серед країн, що розвиваються.
   
   Активізувати відносини із сусідніми державами, зміцнювати та поширювати зони безпеки у країнах безпосереднього оточення.
   Китайські стратеги прийшли до висновку про те, що мирне співіснування з сусідніми країнами є не лише вигідним для поліпшення оточуючого середовища Китаю з точки зору безпеки, а і сприятиме внутрішньому економічному розвитку та зміцненню національної єдності. Це також збільшить здатність Китаю конкурувати з США, Європою та Японією. Останні зовнішньополітичні кроки Пекіна свідчать про те, що при імплементації політики добросусідства, враховуватимуться всі країни, що оточують КНР. У цьому контексті, розвиваючи стосунки із традиційно дружніми країнами, Китай докладе максимум зусиль для покращення відносини із провідними державами регіону - Японією, Індією та Індонезією.
   
   Висновки:
   
   1. Основні зовнішньополітичні зусилля Китаю протягом найближчого десятиліття буде сконцентровано на послабленні домінуючої ролі США на міжнародній арені та забезпеченні мирних і стабільних умов для реалізації масштабних програм модернізації та перетворення КНР на державу глобального значення. Враховуючи визначені зовнішньополітичні пріоритети Китаю та взаємну зацікавленість сторін, слід очікувати подальшого зростання динаміки у стосунках КНР із США, ЄС, Росією, Японією та сусідніми країнами (в першу чергу, із Індією). При реалізації зовнішньої політики Китай стимулюватиме та активно використовуватиме протиріччя між переліченими вище державами.
   
   2. По мірі зростання політичної ролі Китаю у світі посилюватиметься його тиск на керівництво Тайваню. Посилення військової могутності Пекіна, а також характер китайсько-американських стосунків будуть визначальними чинниками здатності КНР вдатися до застосування сили при вирішенні питання Тайваню. Разом з тим, на сьогоднішній день можливість сполоху інтенсивного військового конфлікту у Тайванській протоці є малоймовірною, оскільки всі причетні сторони зацікавленні у підтриманні миру і стабільності, які є запоруками економічного розвитку.
   
   3. Важливим чинником забезпечення намірів КНР відігравати роль регіонального лідера та одного із майбутніх центрів багатополюсної системи світоустрою буде посилення військової могутності Пекіна. У контексті вкрай обмежених можливостей поповнення військових арсеналів на міжнародному ринку зброї, зокрема, відмови Ізраїлю продати Китаю систему раннього оповіщення AWACS, основним джерелом постачання сучасних високотехнологічних видів зброї та військової техніки залишається Російська Федерація. Враховуючи той факт, що український ВПК здатний виробляти деякі види зброї, що відсутні в арсеналі Росії, постає необхідність активізації цілеспрямованих зусиль українських спецекспортерів для розширення присутності на китайському ринку озброєнь та військової техніки. Важливу роль у цьому процесі має бути відведено політичному лобіюванню продукції українського ВПК на найвищому державному рівні.
   
   4. Китай зацікавлений у подальшому поглибленні українсько-китайських відносин. Разом з тим, слід чітко розуміти природу інтересів КНР у стосунках з Україною. Пріоритетом для Китаю є політична сфера двосторонніх відносин, який розглядає Україну як один із інструментів забезпечення сприятливого міжнародного середовища для реалізації власної зовнішньополітичної концепції. Зацікавленість КНР у відносинах з Україною у торгівельно-економічній сфері визначається, перш за все, наявністю розвиненої науково-дослідницької бази у деяких стратегічних галузях та значного потенціалу українського ВПК. В той же час, основні економічні інтереси Китаю наразі сконцентровані у США, ЄС, Японії. По мірі розширення присутності КНР у світовій економічній системі, зокрема із вступом до Світової організації торгівлі (СОТ), відсоткова частка Росії у зовнішній торгівлі Китаю, ймовірно, зменшуватиметься.
   
   5. Концептуальні зовнішньополітичні документи КНР свідчать про те, що Пекін досить обережно ставиться до можливості України інтегруватися до європейських та євроатлантичних структур у коротко- та середньостроковій перспективі. Натомість китайські аналітики вважають, що Україна навряд чи зможе подолати залежність від Росії і, як наслідок, залишатиметься в орбіті безпосередніх геополітичних інтересів Москви, визначених рамками нинішніх кордонів СНД.
   
   6. Враховуючи наявність спільних позицій з ряду ключових питань міжнародної проблематики (необхідність розбудови багатополярного світу, відданість принципам Договору по ПРО, реформа ООН, протидія сепаратизму та тероризму тощо) та відсутність “гострих кутів” у китайсько-українських стосунках, Китай у найближче десятиліття залишатиметься основним політичним та економічним партнером України при забезпеченні національних інтересів в АТР.
   
   
   
   

Автор: ualin | Відгуки: 0 | Перегляди: 4995 | 26/02/2011 Туризм, подорожі - Китай

Ссылка на статью:


Комментарий

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус